БАР. Костел св. Анни (1811). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23000 Бар,
вул. св. Миколая, 12,
+380 (4341) 220-09

Перша документальна згадка про місто, яке тоді називалось 'Ров', відноситься до 1401 року. У 1533 році до Ровського замку прибула королева Бона Сфорца із сином Сигізмундом Августом, розпочала будівництво нової фортеці, яку назвала Баром (на честь свого княжого володіння в Італії - Барі). А 24 листопада 1537 року звільнили всіх, хто поселився у Барі, від податків та створила Барське староство. 1540 року місто отримало магдебурзьке право. З приєднанням Правобережної України до Росії Бар спочатку увійшов до її складу як повітове місто, а 1797 року став заштатним містом Могилівського повіту Подільської губернії. Нині - районний центр з населенням понад 15 тисяч мешканців.

Дерев'яний костел у Барі, споруджений у 1550-1557 рокою коштом королеви Бони, був спалений 1648 року. Новий дерев'яний храм (з бука) збудували зусиллями о. Матея Круліковського 1721 року. Але він також згорів у 1806 році.

БОКІВ. Колишній костел св. Анни (1902 - 1904). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

БУДКИ-СНОВИДОВИЦЬКІ. Колишній костел св. Анни (1932 - 1933). Рівненська обл., Сарненський р-н

34250 Будки-Сновидовицькі

Село Будки-Сновидовицькі вважається заснованим 1542 року. Нині його населенння складає менше трьох сотень мешканців.

Римо-католики села належали до парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитному. У 1932-1933 роках завдяки зусиллям рокитнянського настоятеля о. Брунона Виробіша коштом місцевих вірян тут збудували невеликий філіальний дерев'яний костел, який отримав титул святої Анни. Говний вівтар, присвячений покровительці храму, виготовили столярі Будок-Сновидовицьких.

ВЕЛИКІ ГЕЇВЦІ. Костел св. Анни (1911). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

89434 Великі Геївці,
вул. Леніна, 95

У 80-х роках XX століття на околиці села було виявлено білохорватське поселення VIII-ІХ століть. У джерелах Геївці відоме з 1338 року під назвами 'Gevch', 'Geveuch', 'Gejocz' (первісна назва села виникла у слов'янському середовищі). Нині у цьому селі - понад тисяча мешканців.

У 1890 році у селі Великі Геївці було споруджено школу та шкільну каплицю св. Анни за кошти 21-річного юнака Лайоша Хомокі, які він заповів Церкві 1887 року. Будівництво сучасного мурованого костелу завершилось 1911 року. У 1940 році у селі постала парафія.

У 1963-1989 роках храм перебував закритим. 1990 року було проведено капітальний ремонт поверненої святині. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Костел св. Йоахима i св. Анни (1752). Волинська обл., Володимирський р-н

44700 Володимир,
вул. Ковельська, 1

Перша літописна згадка про місто Володимир згадується 988 року у «Повісті минулих літ». У ХІІ столітті місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324 році місто отримало магдебурзьке право, підтверджене 1509 року. У 1795 році місто стало повітовим центром Волинської губернії Російської імперії, тоді його перейменували на Володимир- Волинський, щоб відрізнити його від російського Владимира на Клязьмі. У 1921 році Володимир-Волинський став повітовим центром Волинського воєводства Польщі. Нині - районний центр з населенням близько 38900 мешканців. 15 грудня 2021 року повернено назву Володимир.

У 1554 році у Володимирі було збудовано дерев'яний костел на пожертви Анни Збаразької, який згорів 1736 року. Будівництво сучасного барокового мурованого храму завершили 1752 року коштом єпископа Адама Оранського, котрий цього ж року його консекрував. Парафією опікувались оо.-капуцини. У 1832 році російський уряд монастир ліквідував.

ВОРОБЛЕВИЧІ. Колишній костел св. Анни (1912 - 1914). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82150 Вороблевичі

Відоме, принаймні, із XVI століття село Липовець у радянські часи стало південною частиною села Вороблевичі. Станом на 1 січня 1939 року у Липовці проживало 880 мешканців, з них 800 українців (310 греко-католиків та 490 римо-католиків), решта - поляки та євреї. Нині у Вороблевичах разом із Липовцем живе майже 2 тисячі селян.

Римо-католики Липовця належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Рихтичах. Коштом землевласника Яна Тарновського із Вороблевич у Липовці збудували 1904 року невеличкий дерев'яний костел та заснували 1911 року тимчасову парафію, яка стала постійною аж 1936 року.

ДЕРАЖНЯ. Костел св. Анни (200?). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32200 Деражня,
Жовтнева, 93,
+380 (3856) 219-16,
f.b.: 1341372109273430

Заснована у 1431 році Деражня згадується у турецьких документах 1542 року як маленьке козацьке поселення (магдебурзьке право отримала 1614 року). З 1664 року власником Деражні недовго був український гетьман І. Виговський. Містом стала 1987 року. Населення - понад 10 тисяч мешканців.

Відомо, що у XVII столітті було зруйновано перший дерев'яний костел у Деражні. 1726 року храм відбудували (знову з дерева), ймовірно, коштом місцевого власника А. Любомирського. У 1840 році було споруджено муровану святиню коштом парафіян та місцевого власника С. Раціборського.