 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
90400 Хуст,
вул. 24 Жовтня, 45,
+380 (3142) 249-91,
f.b.: 419847565064577
Будівництво Хустського замку розпочалось 1090 року, а завершилось у 1191 році. Так виникло місто Хуст, яке у XIX столітті було центром повіту Марамороського комітату. 21.01.1919р. у Хусті Всенародний Конгрес угорських русинів утворив Центральну Народну Раду і ухвалив приєднати Закарпаття до України. 10.11.1938р. Хуст став столицею автономної Карпато-української держави, куди евакуювався уряд А. Волошина з Ужгороду. Тут також 15.03.1939р. зібрався Сойм Карпатської України. Нині є районним центром та (з 1998 року) містом обласного підпорядкування з населенням понад 28 тисяч мешканців.
Перша письмова згадка про місцеву парафію датується XIV століттям, проте вона, ймовірно, була заснована раніше. А під час реформації католики втратили костел та парафію, яку відновили лише 1765 року. Старий храм не вдалось повернути.
89500 Чоп,
вул. Головна, 35
Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. 1957 року його віднесли до розряду міст, а 2003 року надали статус міста обласного підпорядкування. Проживає у ньому нині майже дев'ять тисяч мешканців.
Місцеві римо-католики належали до парафії св. Архангела Михаїла у Малих Ратівцях, богослужіння проходили у капличці, розташованій у школі. Перший філіальний костел у Чопі збудували 1507 року у басейні розливу річки Тиси, а сучасний мурований храм було споруджено 1903 року (вартість його будівництва склала 3400 крон). Наприкінці ІІ світової війни відступаючі німці замінували костел, проте в останню хвилину угорський солдат перерізав запальні шнури.
47301 Чорний Ліс
Село Чорний Ліс виникло у 80-х роках XIX століття, а його першим поселенцем вважають українця Максима Олещука, одруженого на полячці Марії (мали 8 синів, записаних українцями, та 5 дочок польської національності). Нині тут проживає півтори сотні селян.
Католики латинського обряду села належали до парафії св. Антонія у Збаражі. У 1912-1913 роках коштом австрійської влади та збаразьких бернардинів споруджено муровану філіальну неоготичну каплицю на земельній ділянці, подарованій родиною Плавуцьких. 1913 року каплицю освячено під титулом св. Анни. У вересні 1930 року каплицю знову було освячено (можливо, після дооснащення чи ремонту), але вже під титулом Марії Сєвної.
