78244 Велика Кам'янка

Велика Кам'янка відома у документах з 1416 року. Від 1634 року згадується як містечко. Нині є селом із населенням близько 2300 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Жукові. 1868 року у Великій Кам'янці постав та був освячений філіальний дерев'яний (на мурованому фундаменті) костел св. Архангела Михаїла (є ще дата 1857 року зі схематизму архідієцезії за 1936 рік, яка, швидше за все, не відповідає дійсності). Храм мав головний вівтар із скульптурою Матері Божої Непорочної та образом св. св. Архангела Михаїла та два бічні зі скульптурами Пресвятого Серця Ісуса і Матері Божої, а також дерев'яну дзвіницю на три дзвони.

23420 Вербовець,
вул. Зарічна, 6,
+380 (4356) 346-66

Перша документальна згадка про Вербовець датується 1439 роком, згадується також у 1530, 1542 і 1566 роках. 7 червня 1607 року село отримало магдебурзьке право, приблизно тоді місто мало 3661 мешканців. У 1796-1804рр. Вербовець був центром повіту. 1893 року тут проживало лише 2584 жителів, нині - понад шість сотень осіб. Село входило до Мурованокуриловецького району, а від 2020 року є частиною Могилів-Подільського.

Перший дерев'яний костел св. Архангела Михаїла у Вербовці, збудований коштом короля Зигмунда ІІІ Вази, постав 1607 року, коли поселення отримало магдебурзьке право, проте станом на 1717 рік храм вже був руїною. Відновлена у 1752 році дерев'яна святиня згоріла в ніч на Пасху 1798 року від розведених вогнищ. Від 1752 року тут також велись метричні книги.

81507 Вовчухи

Датою заснування Вовчухів вважається 1428 рік, згадуються також 1448 року. 1890 року село мало тисячу мешканців, з них 770 поляків та 230 українців (560 римо- та 390 греко-католиків), 1929 року - 1076 жителів. 1945 року більшість поляків переселили до Польщі. Нині у Вовчухах, що належали до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського, проживає сім з половиною сотень осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Родатичах. 1896 року, коли їх чисельність перевищила шість сотень, настоятель о. Антоній Сильвестер придбав у родини Сіваків земельну ділянку під філіальну муровану святиню, яку розпочали споруджувати цього ж року. Завдяки фінансовій допомозі Львівської курії, пожертвам вірних та безоплатній праці парафіян вже наступного року храм, в основному, було збудовано, а після мінімально необхідного облаштування освячено 1898 року.

09301 Володарка,
вул. Миру, 15

Володарка згадується у літописі 1150 року як Володарев. 1812 року отримала статус містечка зі своїм самоуправлінням. Стала центром волості, від 1923 року була районним центром, а від 1960 року є селищем міського типу. 2006 року Володарка налічувала 7540 жителів, а 2020 року - лише 5894. Нині належить до Білоцерківського району.

Перший (дерев'яний) костел у Володарці постав на початку 40-х років XVII століття завдяки здійсненої 29 листопада 1640 року фундації власника поселення Яреми Вишневецького, який ще 1631 року перейшов з православ'я в католицизм. Храм отримав титул св. Архангела Михаїла (відповідно до другого імені фундатора). Проте вже незадовго був знищений під час козацько-польського військового протистояння.

23252 Вороновиця,
вул. Леніна

Вороновиця належала знаменитій шляхетській русинській родині Вороновичів г. Кміта або пізніше Кмітів і називалась Вороновим Городищем, а перша згадка про Вороновицю зустрічається у писемних джерелах за 1391 рік. У 1748 році король Августа III надав їй статус міста. Із 1956 року є селищем міського типу. Населення - понад 6 тисяч мешканців.

У 1770-1777 роках власник Вороновиці Франц Ксаверій Горохольськкий збудував на місці старого панського маєтку великий палац в стилі раннього класицизму за проектом німецького архітектора Лоренца Гедона, а 1793 року у центрі поселення його ж коштом розпочалося спорудження та облаштування сучасного мурованого костелу. У 1838 році цей храм освятив єпископ Францішек Мацкевич.

26300 Гайворон,
вул. Рози Люксембург, 11-а,
+380 (52) 54-50-560,
f.b.: 303620660095672

Поселення Гайворон утворилось внаслідок злиття сіл Гайворон, Струнькове і Ташлик Струньківський, які були засновані як зимівки козаками Запорізької Січі та вперше згадуються у документах 1796 роком. Від 1933 року Гайворон є районним центром, а 1949 року отримав статус міста. Населяє його понад 16 тисяч мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії у Тернівці (нині - Бершадський район Вінницької області) та відвідували мурований костел св. Фредеріка, споруджений там 1830 року коштом родини Мошинських. Наприкінці XIX століття у Гайвороні було споруджено свій мурований храм в неоготичному стилі. Після знищення у 30-х роках XX століття радянською владою православної Успенської церкви католицьку святиню передали православним. У якості православної церкви колишній костел проіснував до початку 50-х років, коли його переоблаштували на кінотеатр та будинок культури. А 1957 року будівлю колишнього католицького сакрального об'єкту повністю знесли, причому розібрали навіть фундамент.

45070 Голоби,
вул. Грушевського, 2

У Голобах було укріплене давньоукраїнське городище, яке знищили татаро-монголи в ХІІІ столітті. Пізніше в документах Голоби вперше згадуються 1434 роком, а також у 1545, 1570 і 1577 роках. 1795 року тут проживало 615 жителів, 1900 року - 1517, нині - - понад 4 тисячі мешканців. У 1940-1957рр. Голоби були райцентром, 1957 року стали селищем міського типу.

Ще 1700 року у Голобах розпочалось спорудження костелу коштом місцевого власника Стефана Ярузельського, проте 1708 року шведи його знищили разом із поселенням за те, що голобчани чинили їм опір. Сучасний бароковий мурований храм на місці зруйнованого збудував у 1711-1718 роках наступний власник Йосиф Ярузельський (у деяких схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії в якості дати спорудження подають 1628 чи 1728 роки).