48712 Цигани

Цигани, які у 1945-1992 роках називались Рудкою, вперше письмово згадуються 1474 роком, є згадки також у 1493, 1564 і 1583 роках. 1880 року тут проживало 1562 мешканців (більшість - українці), 1900 року - 2267, 1910 року - 2154, 1921 року - 1875, 1931 року - 2148, нині - близько 1300 осіб. Село входило до Борщівського району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Досить численні римо-католики села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Скалі(-Подільській). Вже в середині ХІХ століття їх чисельність перевищила півтисячі, а наприкінці цього століття становила майже вісім сотень. Саме тоді у Циганах і постала своя мурована святиня.

59031 Череш

Село Череш вперше у документі згадується 14 квітня 1785 року, а село Опайцень, яке пізніше стало частиною Череша, - 13 березня 1813 року. 1900 року в Череші-Опайцені разом із фільварками проживало 1358 мешканців, нині - майже 1400 осіб. Село входило до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду Череша-Опайценя спочатку належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі (Красній, Старій Гуті). В середині ХІХ століття їх було близько двох десятків, а 1867 року, коли перейшли до парафії св. Анни у Сторожинці, - півсотні осіб. Від початку ХХ століття до ІІ світової війни чисельність місцевих вірян залишалась приблизно рівною двом сотням.

81435 Чернихів

Згадується Чернихів у документах вперше 1439 року. Нині тут проживає менше півтисячі мешканців.

Спочатку належав до парафії св. Миколая у Лановичах, наприкінці XVII століття - до парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі, а потім - до утвореної 1877 року парафії св. Венделіна у Калинові (Кайзердорфі). Приблизно ж тоді у Чернихові і постав філіальний дерев'яний костел, який збудували 1869 року, а освятили 1879 року.

81000 Яворів,
вул. Загаєвича, 51,
+380 (3259) 228-73

Яворів вперше у документах згадується 1408 роком, на початку XV століття отримав магдебурзьке право, підтверджене 2 липня 1569 року. З австрійських часів до 1939 року був центром повіту, а з 1940 року є районним центром. 1880 року місто мало 9159 мешканців (понад 5200 греко- і понад 1000 римо-католиків), нині ж у Яворові проживає майже 13 тисяч осіб.

У Яворові 20 лютого 1454 року було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Варвари коштом князя Опави і Рацибора Вацлава. 1648 року цей чи черговий храм було розграбовано під час козацько-польської війни. Його замінили новим, збудованим завдяки Яну ІІІ Собеському. 1718 року цей костел мав чотири вівтарі, 1741 року - три, а 1784 року - шість, окрему дзвіницю з двома дзвонами і перебував у поганому технічному стані. Тому невдовзі парафію перенесли до домініканського храму, а цю святиню розібрали.

32100 Ярмолинці,
вул. Петропавлівська, 63,
+380 (3853) 210-92

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році король Владислав Ягайло подарував поселення Ходькові. 1455 року Ярмолинці отримали магдебурзьке право, були повітовим, а потім волосним центром. 1893 року тут проживало 3383 мешканців, 1905 року - 4419, нині - майже сім з половиною тисяч осіб. У 1958 року стали селищем (міського типу), 1965 року з приєднанням Солобковецького і Михайлівського районів підтвердили статус райцентру, а 2020 року увійшли до Хмельницького району.

Початок спорудження Петропавлівського костелу у Ярмолинцях часто датують 1793 роком. Приблизно тоді і справді розпочалось будівництво мурованої парафіяльної святині, але це був бернардинський храм cвв. Антонія і Яна Непомуцького, при якому душпастирство здійснювали ченці. Ставити майже поруч ще один парафіяльний костел не було сенсу, не кажучи вже про те, що народжений 1780 року Адам Орловський, якому приписують початок спорудження, не міг це зробити не тільки через свій вік, але ще й тому, що його батько Ян Орловський, що розпоряджався місцевими маєтностями, помер аж 1811 року.

90630 Ясіня,
вул. Миру, 50,
+380 (3132) 421-52

Перша згадка у письмових джерелах про Ясіню, яку заснували гуцули з галицького боку Карпат, датується 1555 роком. У 1919 році вона якийсь час була столицею Гуцульської республіки. Із 1947 року Ясіня є селищем міського типу, чисельність населення якого нині складає понад вісім з половиною тисяч мешканців.

Першими римо-католиками у Ясіні були лісоруби, переселені за часів правління австрійської імператриці Марії-Терези з Нижньої Австрії. У 1785 році для них було засновано парафію, але вона мала лише тимчасовий костел. У 1814 році коштом королівської казни спорудили сучасний невеликий мурований храм.