БЕДРИКІВЦІ. Костел cв. Владислава (1994 - 1997). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32043 Бедриківці,
вул. Леніна, 1а,
+380 (3851) 315-83,
www: bedrykiwci-parafia.blogspot.com,
f.b.: bedrykiwci

Поселення Бедриківці вперше згадується у документах 1493 роком. Нині тут проживає близько тисячі селян.

У другій половині ХІХ століття з 1200 мешканців села близько 140 були римо-католиками, і належали вони до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Нині ж кожний п'ятий є католиком латинського обряду. Їх зусиллями під керівництвом о. Владислава Ванагса у 1994-1997 роках було споруджено свій костел. Протягом всього часу будівництва святині богослужіння відправлялись у спеціально спорудженій тимчасовій дерев'яній каплиці.

ГОРОХІВ. Каплиця Вознесіння Господнього та бл. о. Владислава Буковинського (200?). Волинська обл., Луцький р-н

45700 Горохів,
вул. Богдана Хмельницького, 2,
www: parafiahorochow.wixsite.com/ukra...,
f.b.: RomeCatcholicHorokhiv

Вперше Горохів зустрічається у документах 1450 роком (інколи поселенню помилково приписують літописну згадку 1240 року). У 1571 році Горохів вже іменувався містечком. 26 липня 1600 року власник міста надав йому магдебурзьке право, що було підтвержено грамотою короля Сигізмунда ІІІ Вази 10 березня 1601 року. Проте за клопотанням чергового власника у 1870р. місто втратило самоуправління. У 1921-1939рр. Горохів був центром повіту, у радянські часи став районним центром, в якому нині проживає понад 9100 мешканців.

Горохівський костел Успіння Пресвятої Діви Марії і Віднайдення Святого Хреста фізично проіснував десь до 60-х років минулого століття. А потім його, за різними джерелами, радянська влада або знищила повністю, або лише частково, перебудувавши для іншого призначення. 1973 року було ліквідоване також місцеве римсько-католицьке кладовище. Невелика громада римо-католиків міста збирається у приміщенні спортивної школи, орендованому Товариством польської культури ім. Е. Фелінської. У грудні 2015 року горохівський настоятель та священик УПЦ КП освятили пам’ятний знак на місці ліквідованого кладовища.

КОРЧАК. Костел бл. Владислава з Гельньова (199? - 200?). Житомирська обл., Житомирський р-н

12421 Корчак

Невелике село Корчак, чисельність населення якого нині не перевищує півтисячі мешканці, колись називалось Корц і було відоме, принаймні, від початку ХХ століття.

Місцевий мурований костел блаженного Владислава з Гельньова було облаштовано у звичайному сільському будинку у період з 90-х років ХХ століття по початок ХХ століття. У 2014 році храм відремонтували ззовні, святиня набула сучасного вигляду. Облаштували також і територію навколо храму. Корчак обслуговують дієцезіальні священники.

КРОВИНКА. Колишній костел бл. Владислава з Гельньова (1899). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48135 Кровинка

Село Кровинка вперше у документах згадується 1443 року як Кравінія, наступні письмові згадки датуються 1564 та 1576 роками. 1921 року серед 1495 мешканців 769 були поляками, 699 - українцями, а через десять років українці становили лише 40 відсотків від загального числа населення, нині ж тут проживає менше 1400 селян. Кровинка входила до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла в Теребовлі. 1899 року у Кровинці завдяки зусиллям теребовельського настоятеля о. Станіслава Коженьовського було споруджено філіальну муровану каплицю. Власне, на каплицю перебудували зерносховище на фермі місцевих власників Баворовських, які взамін отримали костельну земельну ділянку у Плебанівці. 1907 року храм було освячено.

МИШЛЯТИЧІ. Костел св. Катерини Олександрійської і бл. Владислава Блодзінського (1905 - 1909). Львівська обл., Яворівський р-н

81352 Мишлятичі,
+380 (3234) 625-41

Найдавніша письмова згадка про Мишлятичі датується 1397 роком. Нині населення села складає понад шість сотень мешканців.

У 1442 році у Мишлятичах було засновано парафію. У XVI столітті первісний дерев'яний костел потребував ремонту, проте парафія була погано фінансована, тому її приєднали до парафії св. Миколая у Пнікуті. 1641 року парафію відновили (храм відремонтували ще на початку XVIIст. завдяки К. Корняктові). 1718 року костел було освячено. 8 жовтня 1753 року храм після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський .