90200 Берегово,
вул. Ракоці, 5,
+380 (3141) 251-13,
www: beregszasziplebania.org.ua,
f.b.: 359821107435015

Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване 1063 року принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бели І. 1247 році для відбудови міста після руйнування військами хана Батия король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії. У 1271 року місто стало центром комітату Берег, у 1342 році отримало статус вільного королівського міста, а 1396 року Березький комітат з центром у Лампертсасі був подарований подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з'являється назва Берегсас (Beregszasz). 1946 року отримало статус міста та центру округи, від 1953 року - районний центр. Населення нині - майже 24 тисячі мешканців.

Вважається, що перший місцевий костел, який знищили татаро-монголи у 1240–1241 роках, збудували німецькі переселенці 1100 року, а сучасний мурований храм було споруджено 1418 року. Проте ймовірніше було б припустити, що перший храм збудували німці-колоністи після 1247 року, коли їх переселили із Саксонії (навряд чи вони б очікували аж 1418 року, щоб отримати свою святиню, тим більше, що перша згадка у документах про воздвиженський костел датується саме 1247 роком). 1565 року храму завдали шкоди угорські протестанти, а у 1657 році він був практично зруйнований польськими військами. Вони 17 липня обклали хмизом костел, у якому сховалося населення міста, і підпалили. Невдовзі відремонтований храм постраждав удруге, коли 1686 року він став ареною боїв між австрійськими військами та повстанцями. Костел простояв у руїнах понад півтора століття.

89422 Холмок,
вул. Кругла, 45

Поселення згадується 1288 року як Hunky, 1358 року - Homuk, 1366 року - Humuk і 1427 року як Homok. Тут проживало 1830 року 368 мешканців, 1851 року - 423, 1880 року - 420, 1910 року - 541, 1940 року - 630 осіб, з яких 290 були римо- і 141 греко-католиками, нині - понад 1100 осіб. У радянські часи село отримало назву Холмок. До ІІ світової війни тут переважало угорське населення, нині - українське.

Сучасний костел Різдва св. Йоана Хрестителя в Холмку (принаймні, його частина) постав у першій половині XV століття. Потім він неодноразово відновлювався після пожеж та військових руйнувань. Зокрема, теперішню вежу до храму добудували 1841 року, а до 1848 року він взагалі використовувався як родинна каплиця місцевих власників.

894?? Часлівці,
вул. С. Лайоша, 30,
+380 (3122) 706-27

Село Часлівці ('Chaslouch', 'Chazloch') в письмових джерелах згадується з XIV століття.

Готичний мурований костел у Часлівцях, споруджений на початку XIV століття, 1549 року потрапив до реформаторів. Місцевими католиками опікувались оо.-пауліни Горян, а потім - парох Малих Ратовців. Станом на 1774 рік храм був сильно зруйнований, не мав даху. 1795 року за розпорядженням Егерського єпископа Кароля Естергазі було завершено ремонт святині. У 1797 році збудували вежу. 1841 року було відновлено парафію.

90363 Чорнотисів,
вул. Головна, 76,
f.b.: 140839459861263

Чорнотисів (до 1946 року - Чорний Ардів) вперше згадується 1262 роком. Проживає у ньому нині - понад 2200 мешканців, лише третина яких вважає рідною угорську мову.

У XIII столітті у Чорному Ардові було зведено святилище сучасного мурованого костелу, а в XV столітті споруджено готичний неф та вежу. У XVI столітті храм перейняли протестанти, повернули його лише 1754 року завдяки барону Зигмунду Переньі.

У середині XIX століття Сату-Марський єпископ Мігаль Гааш встановив тимчасовий дах на святині, яка перебувала у дуже поганому технічному стані. 1913 року замість обваленого склепіння нефу костелу зведено нове, прикрашене чеським склом. До 1909 року стіни храму прикрашали цінні фрески XV століття. Фрески північної стіни нефу були розкриті та реставровані Ференцом Шпрінґером.

81144 Чишки,
вул. Шевченка, 116

Поселення у документах відоме, принаймні, від 1364 року, а наступна письмова згадка датується 1449 роком. У 1456 році Чишки були подаровані львівському монастирю францисканців, у власності яких залишались до ХХ століття. Нині у селі проживає майже дві з половиною тисячі мешканців, а належить воно тепер до Львівського району, хоча раніше входило до Пустомитівського.

Парафія та перший дерев'яний костел Усіх Святих постали у Чишках завдяки їх власнику Миколаю Дмитровському 1420 року. Не пізніше 1492 року нові власники села (францисканці) замінили дерев'яний храм, який став непридатним, мурованим та присвятили його св. Леонардові.

82100 Дрогобич,
вул. Данила Галицького, 12,
+380 (3244) 399-75,
www: parafiarzymskokatolickadrohobycz...,
f.b.: 100067161090200

У Х столітті тут інувало поселення Бич, яке наприкінці ХІ століття зруйнували половці. Уцілілі його мешканці заснували поруч 'інший, другий Бич', що і дало назву місту. У 1422 році Дрогобич отримав магдебурзьке право, потім був осередком повіту та староства. У 1939-1959 роках був обласним центром, нині - районний центр. У ньому проживає нині понад 76 тисяч мешканців.

У 40-х роках XIV століття місцеві римо-католики отримали дерев'яну церкву Пресвятої Діви Марії у якості костелу (за іншими даними - дерев'яний костел Марії Діви спорудили 1370 року). Причому, ця святиня (пізніше - як філіальний храм) прослужила католикам латинського обряду до 1788 року, коли її перенесли до Новошичів як греко-католицьку церкву.

81234 Дунаїв

Дунаїв відомий у документах з 1386 року, а 1404 року згадується як власність архієпископа Якова Стрепи. 7 березня 1423 року архієпископ Ян Жешовський добився для поселення магдебурзького права, тоді як архієпископ Григорій із Санока у 70-х роках XV століття спорудив у місті обороний замок, який з часом став одним із трьох резиденцій львівських митрополитів (інші дві - у Кукільниках та Оброшиному). В 20-х роках XVIIIст. архієпископ Ян Скарбек перебудував цей замок на палац, а в 70-х роках цього ж століття архієпископ Вацлав Сераковський завершив процес формування митрополичої резиденції. Нинішнє населення села - майже сім сотень мешканців.

У 1413 році у Дунаєві було засновано парафію та споруджено дерев'яний храм. 1485 року парафія стала препозитурою, а раніше тут було споруджено готичний мурований костел. У 1585 році храм після нищень, завданих татарами, відбудовано у ренесансовому стилі коштом архієпископа Я. Соліковського. У 90-х роках XVII століття спалену випадковою пожежею святиню було відновлено. У 1724 році храм після двох пожеж відреставрували коштом архієпископа Я. Скарбека. 1766 року костел консекровано після розпису інтер'єру.