77701 Богородчани,
вул. Шевченка, 61,
f.b.: 100075647123316

Богородчани (перша згадка в документах датується 3 січня 1441 роком, згадуються також 1485 року), ймовірно, у першій чверті XVIIст. стали містом. У 1786р. тут проживало лише 1134 мешканців, у 70-х - 80-х роках ХІХст. - близько 4600, з них приблизно 1790 греко- і 800 римо-католиків, 1900 року - 4706, 1910 року - 4378, у тому числі 1647 укрaїнців, 795 поляків i 6 німців, нині - понад 8200 осіб. У 1854-1932рр. містечко було центром повіту, у 1940р. стало селищем міського типу і центром району, а 2020 року увійшло до Івано-Франківського району.

6 лютого 1691 року власниця містечка Констанція Потоцька, отримавши ще рік тому, 15 січня дозвіл архієпископа Константина Ліпського, підписала фундаційний акт заснування у Богородчанах монастиря оо.-домініканців та парафії. Вже 1708 року мурований (а не дерев'яний, як подають деякі джерела) костел був не тільки повністю викінченим, але й мав вже багате оснащення, проте монастир збудували справді дерев'яним.

48032 Боків

Вперше у документах Боків згадується 1440 року, є також згадки у 1445 і 1455 роках (збереглась латинська грамота розмежування маєтків львівського архієпископа і Андрія Свистельницького у Бокові від 22 жовтня 1455р.). 1880 року серед 812 мешканців Бокова 702 були греко- і 73 римо-католиками, 1939 року тут проживало 1540 осіб, нині ж - близько чотири з половиною сотні. Село входило до Підгаєцького району, а від 2020 року - до Тернопільського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Марії Магдалини у розташованих досить далеко від них Кукільниках (Івано-Франківщина). 1902 року, коли їх чисельність перевищила півтори сотні, родина місцевих власників Пельтців розпочала будівництво філіального мурованого костелу.

35210 Боремель

Вперше Боремль (Буремль) згадується 1100 роком, а назва Боремель вживається із XVI століття. 1547 року отримав магдебургське право. У 1781 році містечко відвідав король Станіслав Август. 1796 року Боремель став волосним центром. Нині є селом із населенням близько 1100 мешканців, яке входило до Демидівського району, а відтепер - до Дубенського.

Римо-католики Боремля спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочівці. 1782 року завдяки родині місцевих власників Чацьких було споруджено мурований костел Пресвятої Трійці. Але, принаймні, у першій третині наступного, XIXст. боремельський храм вже був філією парафії Преображення Господнього у Лисині і став відомим своєю іконою із зображенням Ісуса Христа і тридцяти трьох хрестів пензля художника італійської школи, вивезеною із Італії під час Італійської компанії французьких військ наприкінці XVIIIст. Цей образ нібито Наполеон І Бонапарт подарував за бойові заслуги польському генералу Вікентію Шептицькому, котрий, одружившись на княгині Констанції Чацькій, пожертвував його костелу у Боремлі.

48702 Борщів,
вул. Довбуша, 1,
+380 (3541) 226-38

Борщів засновано у давньоруські часи, оскільки уперше він згадується 1456 роком вже як місто, а на його околицях знайдено давньоруське городище і могильник, а на старому кладовищі - хрест з написом '1330 рік'. 1629 року отримав магдебурзьке право, з 1867 року - повітовий осередок, а з радянських часів є районним цетром. Населення - понад 11 тисяч мешканців.

У 1663 році у Борщові було засновано парафію коштом М. Дудінського. 1763 року спорудили мурований костел замість знищених татарами і турками дерев'яних (вежу святині перебудували з оборонної вежі замку XVII століття). 1871 року храм було освячено під титулом Пресвятої Трійці. Перед І світовою війною чиесльність парафії, до якої входили навколишні села, перевищувала п'ять тисяч вірних.

23130 Браїлів,
вул. Монастирська, 1

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

У 40-х роках XVIII століття власник Браїлова Францішек Салезій Потоцький виділив кошти на спорудження костельно-монастирського комплексу оо.-тринітаріїв. Будівництво костелу розпочалось 1767 року та завдяки його синові Станіславу Щенсному було завершене, в основному, 1778 року. Інтер'єр храму розписав 1787 року віденський художник-чернець Йозеф Прехтль. Щоб побачити цей стінопис, цього ж року святиню відвідав польський король Станіслав Август Понятовський. Консекрували костел під титулом Пресвятої Трійці 10 липня 1799 року.

23130 Браїлів

Браїлів вперше згадується 1440 року, коли в межиріччі Рову і Браги було збудовано замок і засновано містечко. Є також згадки у 1594 та 1596 роках. За 'Реєстром війська запорізького' (1649р.) у часи Хмельниччини Браїлів був сотенним містечком Брацлавського полку. Із 1972 року - селище міського типу, в якому нині проживає близько 4500 мешканців.

Католицька парафія латинського обряду у Браїлові існувала з 1604 року, її обслуговували оо.-капуцини.

Муровану каплицю на кладовищі було споруджено 1775 року. У 1832 році царська влада передала парафіяльний костел Пресвятої Трійці оо.-тринітаріїв (разом із монастирем) православним, тому аж до завершення будівництва нового храму Пресвятої Трійці ця цвинтарна каплиця виконувала функцію парафіяльної святині. У 1961 році її закрила радянська влада, проте 1980 року каплицю повернули вірним.

12605 Брусилів

Перша літописна згадка про Вздвижень (Здвижень-город, Здвиженськ) на річці Здвиж датується 1097 роком, наступна - у 1151 році. У XIVст. Здвижень згадується як град з укріпленим детинцем, а назва Брусилів вперше у документах зустрічається у 1543 році. У 1585 році поселення отримало магдебурзьке право. У козацькі часи Брусилів був сотенним містечком, у 1797 році став волостним центром. У радянські часи до 1962 року був районним центром. У 1979р. Брусилів здобув статус селища міського типу, а 1990 року знову став центром району. Проживає тут близько п'яти тисяч мешканців.

Муровані костел та капуцинський монастир при ньому збудовано коштом власника Брусилова Фелікса Чацького у 80-х роках XVIII століття. Він також придбав для храму два тіла святих мучеників Феодора та Ілюміната, з яких перше з каплею мученицької крові урочисто доставили до Брусилова 22 червня 1789 року. Помер Фелікс Чацький 2 червня 1790 року і був похований в склепі костелу. На той час вже існувала парафія, до якої, окрім самого Брусилова, входило ще 27 сусідніх сіл (близько півтори тисячі вірян).