23500 Шаргород,
вул. Героїв Майдану, 216,
+380 (4344) 217-27,
f.b.: 100017016283715, 61552320509649

У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.

У 1590-1595 роках у Шаргороді коштом засновника міста Яна Замойського збудували невеликий мурований костел, який 3 листопада наступного року консекрував єпископ Павло Волуцький під титулом св. Флоріана. Фундаційний акт було підписано 11 квітня 159(7 чи 9?) року, за яким новоутворена парафія отримала у власність село Княжа Лука, яке після цього стало називатись Плебанівкою, інше майно та костельний податок з усіх мешканців містечка.

78621 Яблунів

У 1593 році король Сігізмунд ІІІ Ваза дозволив Станіславу Влодеку заснувати на землях села Стопчатова містечко, яке 1602 року отримало магдебурзьке право та було назване Влодковом. Проте наступні власники містечка Яблоновські у 1630-1640рр. перейменували його за своїм прізвищем на Яблунів. У 1940 році став селищем міського типу та райцентром, але 1962 року увійшов до Косівського району. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Перша римсько-католицька святиня (звісно, дерев'яна) мала постати у містечку Влодків у першій половині XVIIст. після його заснування, а у першій половині наступного століття (за деякими даними, навіть раніше - 1683 року) її замінив черговий дерев'яний костел, що підтверджується як датованими сороковими роками цього століття предметами оснащення, так і документом 1760 року відновлення/заснування парафії.

35112 Яловичі

Вважається, що у XII столітті тут був фермський двір князя Луцького Ярослава Ізяславовича, який жив у Ярославичах. Але перші документальні згадки про село датуються лише 1545 та 1564 роками. Нині у Яловичах, що раніше належали до Млинівського району, а від 2020 року - до Дубнівського, проживає дві сотні мешканців.

Перший (дерев'яний) костел в Яловичах постав у 60-х роках XVII століття за кошти власника села Самуеля Ісайковського та був переданий оо.-домініканцям, які приблизно тоді ж збудували для себе мурований монастир, використавши будівельні матеріали із частково зруйнованого місцевого замку. 1716 року завдяки Владиславу Кшишковському та коштам парафіян старий храм замінили новим, мурованим. Його консекрував 1820 року єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Аж до 1851 року парафія обслуговувалась домініканцями, а опісля перейшла до дієцезіального духовенства (монастир став парафіяльним будинком).

32100 Ярмолинці,
вул. Чапаєва, 63,
+380 (3853) 210-92

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році його подарував Ходькові король Владислав Ягайло. 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право, з 1958 року - селище міського типу. Х районним центром з населенням понад 8900 мешканців.

У 1793-1835 роках у Ярмолинцях було споруджено сучасний мурований храм коштом поміщиків Адама та Олександра Орловських, оскільки францисканський (обсервантів) костел, збудований 1761 року, віддали православним. Будівництво проводилося за проектом бернардинського храму у Варшаві (у зменшених розмірах). Парафія нараховувала понад три тисячі вірян у самому містечку та ще в майже десяти сусідніх селах.