81115 Оброшине

Вперше Оброшине згадується 1431 року як королівська власність. У 1465р. село придбав архієпископ Григорій із Санока. Від того часу і до 1939 року воно належало львівським архієпископам. За архієпископа Яна Скарбека тут розпочали спорудження палацу, який став однією із трьох митрополичих резеденцій (ще дві були у Дунаєві та Кукільниках), а завершили вже за архієпископа Миколая Вижицького. Нині у палаці знаходиться Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західних областей України, а в селі проживає понад 4 тисячі мешканців.

У палаці була каплиця, саме у ній 15 лютого 1778 року відбулась консекрація архієпископа Фердинанда Кіцького. Проте 1788 року своїм коштом він розпочав в Оброшиному будівництво костелу, який урочисто освятив у жовтні 1791 року. А 1793 року заснував тут парафію. Цей храм і став усипальницею двох архієпископів з родини Кіцьких - Фердинанда та Каетана.

11106 Овруч

Вперше це древнє древлянське місто письмово згадується 946 роком як Вручне, а пізніше - під назвами Вручай, Вручий, Овручев. Не раз нищилось нападниками та знову відроджувалось. У 1641р. король Владислав IV надав йому магдебурзьке право, з 1649 року було сотенним містом Київського полку. У 1923 року стало районним центром, а за новим адміністративним поділом увійшло до Коростенського району. Населення - понад 15 тисяч мешканців.

За легендою, перші домініканці в Овручі з'явились ще за св. Яцка Одровонжа, проте достеменно відомо про заснування перших домініканських костелу та монастиря лише у 1628 році, а офіційно їх присутність була затверджена 16 березня 1638 року Київським єпископом Олександром Соколовським. Тоді в овруцькому монастирі вже служило шестеро монахів та пріор. Проте внаслідок наступних буремних подій домініканці кілька разів полишали місто та остаточно повернулись лише у 1682-1683 роках.

11106 Овруч

Вперше це древнє древлянське місто письмово згадується 946 роком як Вручне, а пізніше - під назвами Вручай, Вручий, Овручев. Не раз нищилось нападниками та знову відроджувалось. У 1641р. король Владислав IV надав йому магдебурзьке право, з 1649 року було сотенним містом Київського полку. У 1923 року стало районним центром, а за новим адміністративним поділом увійшло до Коростенського району. Населення - понад 15 тисяч мешканців.

Овручанин Олександр Єлець, який прийняв католицтво та вчився в єзуїтських колегіях Люблина і Познані, 1632 року заклав у своєму маєтку Ксаверів (понад 40 км від Овруча), дерев’яний костел, а через два роки Ксаверів затвердили як єзуїтську фундацію на Волині, при якій мала діяти колегія. Після смерті Єльця маєток перейшов у володіння єзуїтів, проте 1648 року єзуїтську резиденцію зруйновали козаки і татари.

90555 Округла,
вул. Вчительська, 2,
+380 (3134) 963-45

Поселення Керикгедь («Кругла Гора» - з усіх боків місцина оточена високими горами з округлими вершинами) заснували угорські переселенці з Ніршейга та Бігорського комітату у 20-х роках XVI століття. Наприкінці XVII століття тут також ховались від турків вихідці з округу Дебрецен. Розвивалось село за рахунок солекопання. Нині тут проживає трохи більше півтисячі мешканців.

Мурований костел в Округлій було споруджено близько 1725 року у наближеному до романського стилі. У храмі був найстаріший на Закарпатті орган, виготовлений 1800 року. Нині його намагаються відреставрувати. Раніше Округлу обслуговували францисканці (орден Братів Менших), нині - дієцезіальне священники із парафії св. Стефана, короля, у Тячеві

80533 Олесько

Вперше Олесько згадується 1327 роком, хоча постав у ІІ половині XIIIст. після знищення 1241 року татарами Пліснеська, є згадки у 1366, 1377, 1382 роках. 1441 року поселення отримало магдебурзьке право. 1880 року нараховувало 3267 мешканців, з яких 1856 були греко- та 640 римо-католиками. У 1940-1941 та 1944-1962 роках - районний центр (із 1940 року - селище міського типу). Олесько входило до Буського району, проте тепер є частиною Золочівського. Проживає у селищі понад 1400 осіб.

Перший (дерев'яний) костел в Олеську збудували ще у XV столітті, тоді ж і заснували парафію (правда, одні джерела вважають, що сталось це у першій половині цього столітті, а інші - подають другу половину).

Капуцини прибули в Олесько 1733 року на запрошення Йосифа Жевуського, котрий у 1739 році надав їм фінансове забезпечення. Спочатку здійснювали душпастирство у невеликій каплиці поблизу будівництва костельно-монастирського комплексу, спорудженням якого займався о.-капуцин Анджей з Шидлівців (Мартин Добравський). Конвент, названий для увічнення пам'яті його засновників Йосифа та Антоніни на честь св. Йосифа та св. Антоніни, по своїй красі та оздобленню виявився найкращим поміж всіх капуцинських монастирів тодішньої Польщі. Костел, зокрема, було оздоблено гарними, масивними скульптурними композиціями, як зовні, так і з середини. Дата консекрації культової споруди невідома, проте це повинно було відбутись до 1751 року, коли у крипті храму відбулись перші поховання.

89412 Оноківці,
вул. Головна, 3,
f.b.: rkcparafija.onokivci.7

Село засноване вихідцями з Доманинець (нині мікрорайон Ужгорода) у XIV столітті. В письмових джерелах згадується під назвами 'Feslewdamanua', 'Feslewdamanya', 'Felso domonya' (вперше - 1412 року). На початку ХVIII століття на запрошення графа Шенборна тут поселилися словаки. Нині у селі проживає понад 2100 мешканців.

У 1727 році в Оноківцях було утворено велику парафію, що включала території Великого Березного та Тур'їх-Ремет (ймовірно, що первісний костел було збудовано у XVII столітті, якщо не раніше). У 1761 року спорудили коштом Андрія Русковці сучасний мурований храм замість старого дерев'яного. 19 травня 1761 року відбулось освячення костелу.

35800 Острог,
вул. князів Острозьких, 4A

Острог вперше згадується в Іпатівському літописі 1100 роком, є також документальні згадки у 1322, 1340, 1386 і 1396 роках та пізніше. 29 липня 1528 року отримав магдебурзьке право, яке було підтверджене (чи відновлене) 1795 року. 1835 року містечко мало 3300 мешканців, 1861 року - 8926, 1882 року - 7717, у тому числі лише дві тисячі християн, нині ж тут проживає понад 15 тисяч осіб. Острог був райцентром, а 2020 року увійшов до Рівненського району, від 1995 року є містом обласного значення.

У 1771 році на цвинтарі біля парафіяльного костелу Успіння Пресвятої Діви Марії в Острозі поруч із могилою єпископа Баківського Станіслава Бєганського, який був також препозитом острозьким, коштом настоятеля о. Йосифа Голуховського збудували невеличку муровану капличку, що отримала титул Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.