59031 Череш

Село Череш вперше у документі згадується 14 квітня 1785 року, а село Опайцень, яке пізніше стало частиною Череша, - 13 березня 1813 року. 1900 року в Череші-Опайцені разом із фільварками проживало 1358 мешканців, нині - майже 1400 осіб. Село входило до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду Череша-Опайценя спочатку належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі (Красній, Старій Гуті). В середині ХІХ століття їх було близько двох десятків, а 1867 року, коли перейшли до парафії св. Анни у Сторожинці, - півсотні осіб. Від початку ХХ століття до ІІ світової війни чисельність місцевих вірян залишалась приблизно рівною двом сотням.

48540 Черкавщина

Перша письмова згадка про поселення датована 1453 роком. Його назва зумовлена тим, що розташоване на березі річки Черкаська, а приєднаний до села хутір Травна має струмок Травний, що впадає у цю річку. Чисельність місцевих жителів: 1880р. - 264, 1900р. - 348, 1910р. - 381, 1921р. - 396, 1931р. - 425. (переважна більшість - українці). Нині у селі проживає менше сотні мешканців.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава у Чорткові. Наприкінці ХІХ століття Черкавщина мала лише 36 католиків латинського обряду, тоді як у 30-х роках наступного століття їх кількість збільшилась майже удвічі. 1932 року у селі завдяки о. Теофілу Щурецькому розпочали будівництво філіальної мурованої каплиці.

18015 Черкаси,
вул. Піонерська, 22,
+380 (472) 32-00-72

Черкаси як постійне поселення відомі з кінця XIII століття, проте перша достовірна згадка міститься у Густинському літописі і датується 1305 роком. У 1386 році місто стало столицею Руського гетьманства. Від назви міста, навколо якого поселялись козаки, їх взагалі почали називати черкасами. А в російських документах XVI-XVII століть черкасами називали вже всіх українців. В 1791 році місто отримало магдебурзьке право, хоча існує версія, що такий привілей Черкаси мали й раніше. З 1797 року Черкаси стали ценром повіту Київської губернії, а 1923 року - центром Черкаського, з 1927 року - Шевченківського округу і району. Після ліквідації округів 1930 року місто залишилось центром району. Нині є обласним центром з населенням понад 276 тисяч мешканців.

81554 Черляни

Черляни письмово згадуються вже у ХІІІ-XIV століттях, хоча і вважаються заснованими лише 1641 року. 1880 року серед 819 мешканців села було 436 римо-католиків та 327 греко-католиків. Значна частина латинників працювала тут на найбільшій в Галичині паперовій фабриці. Село входило до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського. Нині у Черлянах проживає понад 560 осіб.

Католики латинського обряду Черлян належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії серед філіальних святинь городоцької парафії, в яких здійснювалось богослужіння, згадується цвинтарна мурована каплиця у Черлянах, хоча, починаючи з 1907 року, вона у схематизмах датується 1895 роком (можливо, тоді відбулись її ремонт чи освячення).

47853 Чернилівка

За легендою, у XV столітті тут був жіночий монастир, тому поселення назвали Чернилівкою, але перша писемна згадка про село датується 1581 роком. У 80-х роках ХІХст. у селі, яке тоді вважалось присілком Оріховця, проживало близько півтисячі греко - і 230 римо-католиків, 1921 року - 863 мешканців, 1939 року - 800, з них 29% поляків, нині - півтисячі осіб. У 1954-1989 роках Чернилівка була частиною Оріховця. Село входило до Підволочиського району, а 2020 року увійшло до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Архангела Михаїла у Качанівці. В середині ХІХ століття їх чисельність незначно перевищувала три сотні вірян, а наприкінці - становила лише 240. Не маючи власної святині, вони відвідували розташовану досить далеко парафіяльну, а, принаймні, від 1897 року послуговувались дерев'яною каплицею у сусідньому Оріховці ('Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich' навіть причислив їх до парафії у цьому селі, якої там ніколи не існувало).

81435 Чернихів

Згадується Чернихів у документах вперше 1439 року. Нині тут проживає менше півтисячі мешканців.

Спочатку належав до парафії св. Миколая у Лановичах, наприкінці XVII століття - до парафії Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі, а потім - до утвореної 1877 року парафії св. Венделіна у Калинові (Кайзердорфі). Приблизно ж тоді у Чернихові і постав філіальний дерев'яний костел, який збудували 1869 року, а освятили 1879 року.

81641 Черниця

Село Черниця вже існувало, принаймні, у 70-х роках XVI століття. Наприкінці цього та на початку наступного століть тут постав оборонний замок, який проіснував до середини ХVІІІ століття (пізніше його перебудовали на панський маєток). У 80-х роках ХІХ століття село мало вісім сотень мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Черниці, яка входила до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського, проживає майже тисяча селян.

Спочатку римо-католики села належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі, але 1907 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Держеві, яка 1923 року стала самостійною парафією бл. Яна з Дуклі. Чисельність католиків латинського обряду у Черниці була незначною (від сотні до двох сотень), проте у 1911-1912 роках вони спромоглись збудувати у селі філіальний мурований костел.