78500 Яремче

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

З десяток католиків латинського обряду Дори (з присілком Яремче) і Ямни, які пізніше утворять нове Яремче, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, що від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска. Зі збільшенням чисельності місцевих та відпочиваючих в Яремчому римо-католиків 1898 року було споруджено та освячено філіальну дерев'яну каплицю.

78592 Яремче-Яблуниця,
+380 (3434) 354-00

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

Високогірне селище Яблуниця, яке нині належить до Яремчого, письмово відоме з XIII століття. Місцеві римо-католики, як і вірні інших частин Яремчого, належали до парафії св. Франциска у Делятині.

78590 Яремче-Микуличин

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

У документах першу згадку про Микуличин датовано 1412 роком, у 1437р. згадується як Mykolincze, а 1448 року - як Miculincze. У 1781р. село мало 775 мешканців (763 українців, 12 євреїв). У XIX столітті Микуличин був найбільшим поселенням у всій Європі, простягаючись на 44 кілометри від Яремчого до кордону із Закарпаттям. 1900 року було 4306 жителів (3429 українців, 268 поляків і 608 євреїв). Пізніше від Микуличина від'єднали інші поселення, у тому числі Яремче, Ворохту, Татарів. Нині село входить до Яремчого та нараховує 5200 мешканців.

Нечисленні римо-католики Микуличина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, яка від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска.

24206 Яришівка,
вул. Колгоспна, 46

Село Яришівка, яке налічує півтори тисячі мешканців, знаходиться на схилах трьох ярів, що, очевидно, і стало причиною його назви. Зокрема, третій яр відділяє поселення від Томашполя. Проживає у селі майже 1600 мешканців.

Зрозуміло, що місцеві віряни належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у сусідньому Томашполі. У 1989 році о. Войцех Дажицький OFM з парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городківці разом з томашпільськими парафіянами в одному із утворених ярами кутків (мікрорайонів), який пізніше отримав назву 'Ксьондзівка', розпочав будівництво мурованого костелу.

32100 Ярмолинці,
вул. Чапаєва, 63,
+380 (3853) 210-92

Перша писемна згадка про Ярмолинці датується 1400 роком, у 1407 році його подарував Ходькові король Владислав Ягайло. 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право, з 1958 року - селище міського типу. Х районним центром з населенням понад 8900 мешканців.

У 1793-1835 роках у Ярмолинцях було споруджено сучасний мурований храм коштом поміщиків Адама та Олександра Орловських, оскільки францисканський (обсервантів) костел, збудований 1761 року, віддали православним. Будівництво проводилося за проектом бернардинського храму у Варшаві (у зменшених розмірах). Парафія нараховувала понад три тисячі вірян у самому містечку та ще в майже десяти сусідніх селах.

47223 Ярославичі

Перша писемна згадка про село Ярославичі, яке, за переказами, взяло назву від нащадків князів Ярославичів, датується 1442 року. Є також згадка у документі 1469 року. У 1880 році тут проживало 710 мешканців, з яких лише два десятки були римо-католиками, нині ж - лише дві з половиною сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

У 1878-1887 роках у схематизмах Львівської архідієцезії згадується приватна каплиця у Ярославичах, в якій іноді звершували богослужіння для двох десятків місцевих римо-католиків, що належали до парафії св. Анни у Зборові.

47261 Ярчівці

Село Ярчівці відоме у документах із XVII століття. 1880 року тут проживало 753 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1921 року - 1344, нині - майже чотири сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського району.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Анни у Зборові. Наприкінці ХІХ століття їх було лише три десятки, перед Першою світовою війною - на півсотні більше, а в середині 20-х років - аж шість сотень. Саме тоді і планували збудувати у Ярчівцях філіальну муровану каплицю на 800 осіб, проте, як свідчить переписка відповідних урядових інстанцій, не вистачило коштів навіть на розробку її проекту.