ВОЛОЩА. Костел cв. Антонія (199?). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82130 Волоща

Вважається, що Волоща з'явилась у ІІ половині XIV століття як поселення переселенців-волохів. У XVII столітті тут було засноване місто Коритків за прізвищем власника Волощі, проте назва не прижилась. Нині у селі проживає понад 1200 мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Тулиголови. У 1701 році у Волощі коштом Ф. Коритка було засновано парафію, а 1703 року збудовано дерев'яний костел за кошти того ж Ф. Коритка. У I половині XIX століття у храмі здійснили грунтовний ремонт завдяки родині Брукманів, а 1852 року його консекрували. Із 40-х років ХХ століття святиня була закритою і використовувалась як склад, а у 80-х роках її знищили.

ВОРЗЕЛЬ. Костел св. Йоана Павла ІІ (2010 - 2013). Київська обл., Бучанський р-н

08296 Ірпінь-Ворзель,
вул. Тюльпанова, 1

Будівництво дачного селища Ворзель розпочалось на початку XX століття. 1938 року Ворзель отримав статус селища міського типу. Підпорядкований Ірпінській міськраді. Проживає у селищі близько 6600 мешканців. При місцевій залізничній станції у Ворзелі була невеличка каплиця, яку зруйнували за радянської влади.

І лише 1995 року тут відновилось богослужіння латинського обряду (у семінарійній каплиці). У III кварталі 2010 року розпочалося будівництво парафіяльного храму на території семінарії. 1 жовтня 2010 року єпископ Ян Пурвінський освятив фундамент майбутнього костелу, а 27 жовтня 2012 року єпископ Станіслав Широкорадюк OFM заклав та освятив наріжний камінь храму.

ВОРЗЕЛЬ. Каплиця Вищої Духовної Семінарії Пресвятого Серця Ісуса (1995). Київська обл., Бучанський р-н

08296 Ірпінь-Ворзель,
вул. вул. Тюльпанова, 1,
+380 (4597) 473-71,
f.b.: 104310237962330

Будівництво дачного селища Ворзель розпочалось на початку XX століття. 1938 року Ворзель отримав статус селища міського типу. Підпорядкований Ірпінській міськраді. Проживає у селищі близько 6600 мешканців. При місцевій залізничній станції у Ворзелі була невеличка каплиця, яку зруйнували за радянської влади.

Будинок семінарії у Житомирі було споруджено ще у 1756-1757 роках, проте розпочала вона свою діяльность лише 6 травня 1785 року, коли затвердили її статут. На початку 40-х років XIX століття семінарія переїхала до монастиря оо.-франциканців, яких царська влада змусила покинути Житомир. А їхній храм (нині - св. Йоана з Дуклі) став семінарійним під титулом св. Антонія Падуанського. У 1876 році царат закрив семінарію, проте вже через 5 років її було відновлено. У квітні 1919 року, після встановлення у Житомирі більшовицької влади семінаристи були змушені переїхати до Олики, пізніше - до Гнєзна у Польщі, і лише у 1922 році семінарія запрацювала у Луцьку, де вона перебувала до 1941 року.

ВОРОБЛЕВИЧІ. Колишній костел св. Анни (1912 - 1914). Львівська обл., Дрогобицький р-н

82150 Вороблевичі

Відоме, принаймні, із XVI століття село Липовець у радянські часи стало південною частиною села Вороблевичі. Станом на 1 січня 1939 року у Липовці проживало 880 мешканців, з них 800 українців (310 греко-католиків та 490 римо-католиків), решта - поляки та євреї. Нині у Вороблевичах разом із Липовцем живе майже 2 тисячі селян.

Римо-католики Липовця належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Рихтичах. Коштом землевласника Яна Тарновського із Вороблевич у Липовці збудували 1904 року невеличкий дерев'яний костел та заснували 1911 року тимчасову парафію, яка стала постійною аж 1936 року.

ВОРОКОМЛЕ. Колишня каплиця без титулу (1856). Волинська обл., Камінь-Каширський р-н

44530 Ворокомле

Ворокомле (Ворокомль, Ворокомель) вперше у документах згадується 1502 року. В середині XIX століття село нараховувало шість сотень мешканців, наприкінці цього століття близько - 740, 1911 року - 1183, нині ж тут проживає приблизно 1900 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Архангела Михаїла у Камені-Каширському. 1856 року місцевий власник Леон Красицький завершив будівництво досить великої мурованої каплиці, в крипті якої було поховано його дружину Антоніну, що померла 1853 року (потім тут знайшли вічний спочинок також інші члени цієї родини).

ВОРОХТА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1903 - 1906). Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н

78595 Ворохта

Високогірне селище Ворохта, яке входило до Яремчого, а нині - до Надвірнянського району, заснував 1568 року Василь Янюк. У 1598 році цю місцину назвали Ворохта (за іменем дезертира з польської армії Михаїла Ворохти, котрий там поселився і прославився як талановитий ткач). З кінця XIX століття Ворохта розвивається як спортивно-туристичний центр, виділилась із складу Микуличина 1927 року. Сьогодні є одним з основних центрів туризму Івано-Франківської області. Нині у цьому селищі міського типу проживає понад 4200 мешканців.

Ворохта входила до складу парафії св. Франциска у Делятині. Наприкінці XIXст. тут за проектом проф. Юліуша Белтовського зі Львова було споруджено дерев'яний Будинок священиків, у якому знаходилась каплиця для відпочиваючих та проживаючих постійно римо-католиків.

ГАВРИШІВКА-ТЕЛЕПЕНЬКИ. Костел Усікновення св. Йоана Хрестителя (1914). Вінницька обл., Вінницький р-н

23202 Гавришівка,
вул. Задворного

Село Телепеньки, розташоване неподалік Вінниці, у радянські часи приєднали до Гавришівки, яка вважається заснованою 1790 року. Проте поселення значно старіше, бо, наприклад, ще у 1650-1653 роках козаки Івана Богуна збудували у Гавришівці дерев'яну церкву. Нині у селі проживає понад 1700 мешканців.

Вважається, що перша місцева каплиця була споруджена у Телепеньках на римсько-католицькому кладовищі ще 1748 року, і обслуговували її до 80-х років XIX століття францисканці-капуцини з Вінниці. Спорудження ж сучасного мурованого храму у селі датують 1914 роком. У 30-х роках його закрила радянська влада, а приміщення храму, який мав чудову акустику, передали під клуб. 1938 року з костелу вивезли орган. У першій половині 60-х років клуб отримав інше приміщення, а храм стали використовувати як млин.