ФЕДОРІВКА. Каплиця Божого Милосердя (185? - 186?, 200?). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23522 Федорівка,
вул. Соборна, 83

Федорівка існувала, принаймні, від початку XVIII століття (спроби віднести її заснування аж до XVст. недостатньо обгрунтовані). 1893 року тут проживало 799 мешканців, 1905 року - 876, нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Шаргородського району, а від 2020 року є частиною Жмеринського.

Швидше за все, католики латинського обряду Федорівки належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. І раніше вони свого храму не мали.

ФЕОДОСІЯ. Каплиця Всіх Святих (199?). Крим, автономна республіка, міста

98114 Феодосія,
Сімферопольске шоссе, 22,
+380 (6562) 249-95

Місто заснували VI століття до н е. греки-вихідці із Мілету (Мала Азія), назвавши його Феодосією. 1226 року генуезькі купці виторгували у татарського хана Оран-Тімура руїни Феодосії, відновили місто (під назвою Кафа), зробивши його центром своїх кримських володінь. У 1475р. місто захопили турки. Під назвою Кеффе воно стало центром Кримської провінції Османської імперії. 20 липня 1771р. під час російсько-турецької війни 1768-1774 років місто взяли запорізькі козаки полковника Опанаса Ковпака. У 1787 році йому повернули давню назву Феодосія (правда, назва Кафа на короткий час повернулась за правління імператора Павла I). Була центром повіту. Населення - близько 69 тисяч мешканців.

У генуезький період Феодосія стала також осередком Римсько-Католицької Церкви в Криму, яка мала 17 парафій та кілька монастирів. Нею керували феодосійські єпископи. За панування турків у місті збереглась одна парафія. На початку російського періоду, 1787 року була перебудована на костел подарована імператрицею Катериною ІІ мечеть Муфті-Джамі, яку цього ж року освятив під титулом Успіння Пресвтої Діви Марії архієпископ Могильовський Станіслав Сестрженцевич-Богуш. У післярадянський час культову соруду повернули мусульманській спільноті.

ФОНТАНКА. Каплиця св. Вікентія де Поля (1995). Одеська обл., Одеський р-н

67571 Фонтанка,
вул. Серпнева, 12

Фонтанка заснована 1892 року переселенцями з Київщини. Місцева рада створена 1944 року, статус села - з 1949 року. Проживає тут понад шість тисяч мешканців.

У вересні 2010 року у Фонтанці, розташованій в десяти кілометрах біля Одеси, поселились оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) Ян Тчоп СМ і Віталій Новак СМ. В лютому 2011 року вони придбали земельну ділянку під будівництво монастиря, цього ж року було офіційно засновано спільноту священників-місіонерів, а восени розпочалось спорудження їх будинку. З вересня 2011 року у Фонтанці працюють також черниці-шаритки згромадження Сестер Милосердя св. Вікентія де Поля. Робота представників Вікентійської родини направлена, насамперед, на допомогу бездомним та іншим людям із соціальних низів, у тому числі залежним від шкідливих звичок.

ФРАГА (Ягодівка). Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1897 - 1899). Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н

77011 Фрага

Фрага вважається заснованою 1460 року. У XVI - XIX століттях інколи згадується як містечко. У другій половині XIXст. була вже селом, в якому 1881 року проживало 546 мешканців (перважно українців), 1939 року Фрагу населяло 910 осіб, у тому числі 800 українців і 100 поляків, нині ж її населення - близько шести з половиною сотень мешканців. У 1946-1993 роках село називалось Ягодівкою. Входило до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

Перша фразька невелика святиня, що стояла на горбі (на місці об'явлень Матері Божої), згадується 1593 року. 1682 року місцевий власник Станіслав Яблоновський оселив при цьому (чи черговому) храмі оо.-бернардинів, які збудували поряд дерев'яний монастир, проте лише 7 лютого 1700 року підписав акт надання Фраги бернардинам.

ХАЖИН. Костел Божого Милосердя (200? - 201?). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13374 Хажин,
вул. Двірська, 24

Хажин 2011 року відзначив 400-річчя свого заснування. Нині тут проживає понад тисяча мешканців, а село, як і раніше, належить до Бердичівського району.

Станом на 1886 рік Хажин входив до складу Семенівської волості та вже мав свою католицьку каплицю латинського обряду, яка, вочевидь, не пережила радянську владу. Принаймні, місцевим римо-католикам довелось, ймовірно, у двохтисячних роках будувати мурований костел.

ХАРКІВ. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1887 - 1891). Харківська обл., Харківський р-н

61057 Харків,
вул. Гоголя, 4,
+380 (57) 706-25-54

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Після поділів Польщі 1772-1795рр. та Французької революції 1789р. до Харкова прибули католики з Польщі та Франції, а після відкриття у 1805р. університету - викладачі-католики з-за кордону. Меси проводились у 1-й Харківській гімназії та університеті приїзджими священиками, а 1829 року у Харків призначено першого постійного душпастиря - о.-францисканця Гемініана Чаплинського.

У 1830р. харківська католицька спільнота придбала земельну ділянку по вул. Малій Сумскій (нині - Гоголя) з великим двохповерховим будинком, який після перебудови став першим храмом (освячено 01.10.1832р. під титулом Пресвятої Діви Марії Святого Розарію). У 1850р. поряд з церквою споруджено цегляний будинок для священників, а також проведено реконструкцію святині. У 80-х роках XIXст. цей храм став надто малим для спільноти, що налічувала до 5 тисяч парафіян. 29 квітня 1887 року було освячено наріжний камінь костелу, проект якого у неоготичному стилі безоплатно виконав харківський архітектор Б. Михайловський. 15 грудня 1891 року настоятель о. П. Кісаржевський освятив новозбудований храм під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, 26 липня 1892 року єпископ Ф. Симон освятив його головний вівтар.

ХАРКІВ - Рогань. Каплиця Божого Милосердя i св. Шарбеля (2008 - 2010). Харківська обл., Харківський р-н

61047 Харків,
вул. Плиткова, 23/26

На місці Харкова за часів Київської Русі знаходилося місто Донець. 1655 року тут оселилась ватага українських козаків під проводом «осадчого» І. Каркача. Харківський козацький полк як адміністративно-військова одиниця був найбільшим у Слобідській Україні. 1765 року полкову самоуправу Xаркова скасували, з 5 слобідських полків утворили губернію з осідком у Xаркові. У 1919-1934рр. місто було першою столицею УРСР, а нині є обласним центром з населенням понад 1443 тисяч мешканців.

Заснований у середині XVIIст. Рогань, частину якого нині займає промисловий та спальний район Харкова, вперше письмово згадується 1736 роком, а його забудова почалась на початку 80-х років минулого століття.

3 березня 1996 року група черниць та парафіян на чолі із священниками храму Успіння Пресвятої Діви Марії виїхала у цей мікрорайон, щоб молитися про створення тут нової парафії. 23 жовтня 2001 року парафію відвідав тодішній Апостольский нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович. 1 червня 2008 року єпископ Мар'ян Бучек освятив Хрест на місті майбутньої каплиці.