КУТИ. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1896 - 1898). Івано-Франківська обл., Косівський р-н

78665 Кути,
вул. Тюдівська, 5

Поселення Кути відоме у джерелах з 1427, 1442, 1444 та 1448 років. Отримало магдебурзьке право 1715 року. Сюди переселились вірмени та євреї із Молдавського князівства. 1765 року тут проживало майже півтисячі мешканців, а 1849 - 3700. Кути втратили статус міста 1944 року, ставши селищем міського типу. Від грудня 1939 року деякий час були центром району. Нині тут проживає понад 4 тисячі осіб.

Попри відсутність вагомих доказів, парафію у Кутах вважають заснованою 1727 року (завдяки місцевому власнику Йосифу Потоцькому). Але його коштом не пізніше 1721 року лише збудовано дерев'яний храм Непорочного Зачаття Пресвятої діви Марії для католиків вірменського і латинського обрядів, який отримав вірменського священника, що не знав ні латини, ні польської мови. І це не викликало застережень, бо заледве два десятки існуючих в місті римо-католиків цілком могли відвідувати костел у Косові. Ймовірно, що у першій половині XVIIIст. кутівський храм згорів (чи був спалений нападниками), проте його замінили іншою дерев'яною святинею.

КУЧУРГАН (Страсбург). Колишній костел св. Йосифа (1863). Одеська обл., Роздільнянський р-н

67450 Кучурган

Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.

У 1863 році у Страсбурзі коштом парафіян було споруджено сучасний мурований костел, який консекрував 30 травня 1908 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер. Місцева парафія до революції нараховувала понад 3600 вірних, котрі проживали у двох десятках сусідніх поселеннях, а обслуговували її оо. Валентин Бехлер та Йоан Шнейдер.

КУЧУРГАН - Очеретівка (Баден) (Страсбург). Колишній костел св. Архангела Михаїла (1862). Одеська обл., Роздільнянський р-н

67450 Кучурган

Поселення Кучурган заснували 15 серпня 1808 року німецькі переселенці-католики як Страсбург, а назва Кучурган вживалась у якості 'паралельної' ще до революції (остаточно перейменували поселення 1945 року). Нині у селі проживає близько 3700 мешканців.

У середині 60-х років минулого століття селище Очеретівка, утвореване німецькими колоністами як Баден приблизно тоді ж, коли і Страсбург (Кучурган), увійшло до складу останнього. Баден у дореволюційні часи називався також Благодатн(овськ)им.

Будівництво власного мурованого костелу коштом місцевих парафіян завершили тут на рік раніше, ніж у Страсбурзі - 1862 року, а у жовтні 1887 року храм консекрував єпископ Тираспольський Антон Церр. У цій парафії 5 травня 1875 року народився майбутній єпископ Олександр Фрізон. Перед Ісв. війною до двох тисяч парафіян обслуговував куратор о. Рафаїл Лоран. В Очерітівці була також цвинтарна каплиця Пресвятої Богородиці, споруджена 1913 року мешканцями села.

ЛАГОДІВ. Колишня каплиця без титулу (1871). Львівська обл., Львівський р-н

81157 Лагодів

Вважається, що вперше документально Лагодів згадується 1400 року, проте, за іншою інформацією, історія села розпочалась 1260 року як осередку староукраїнської (руської) шляхетської родини Лагодівських. У першій половині XVIIст. ним володів архієпископ Ян Замойський. У 1881 році тут проживало 1622 мешканців, 1900 року - 2000, у тому числі близько 1450 греко- і понад 300 римо-католиків, нині ж - сім з половиною сотень осіб. Село входило до Перемишлянського району, а від 2020 року є частиною Львівського.

Католики латинського обряду Лагодова від 1400 року і до початку ХХ століття належали до парафії св. Миколая єп. мч. у Вижнянах. 1871 року, коли їх чисельність становила понад дві сотні вірних, у селі завдяки вижнянському настоятелю о. Каетану Коханьському було збудовано філіальну муровану каплицю, в якій звершувались богослужіння кожного тижня.

ЛАДИЖИН. Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії (201?). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а,
f.b.: 1919043231451252

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ладижині, споруджений 1823 року, радянська влада закрила у 1925 року, перебудувавши його під школу та виробничий комбінат. Парафію у місті було відновлено 1997 року. У 2011 році міська влада передала у власність громаді вірян колишній парафіяльний будинок та земельну ділянку під ним, після чого парафіяни розпочали ремонт цього будинку та облаштування у ньому каплиці.

ЛАДИЖИН. Колишній костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1823). Вінницька обл., Гайсинський р-н

24320 Ладижин,
вул. Карла Маркса, 34а

Перша згадка про Ладижин (Каладижин) датується 1240 роком, коли добре укріплене місто зруйнували татаро-монголи, вдавшись до підступу. Потім Ладижин згадується у XIV столітті як дерев'яне місто-фортеця. 21 березня 1973 року селище міського типу Ладижин було віднесено до категорії міст районного підпорядкування, а 2000 року стало містом обласного значення. Нині його населення складає понад 22 тисячі мешканців.

Відомо, що 1797 року коштом місцевого власника Северина Потоцького у Ладижині постала дерев'яна каплиця, яку у 1823 році замінив мурований костел, збудований завдяки пожертві наступних власників - Собанських. Є суперечлива інформація, що у 1850 році храм консекрував єпископ Лубенський, проте відомі з доступних джерел єпископи на прізвище Лубенські або вже померли на цю дату, або ще не стали єпископами. Наприкінці XIX століття до цієї парафії, яка нараховувала менше восьми сотень вірних, належало аж 23 села.

ЛАДИЧИН. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії / св. Казимира (1913 - 1922). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

48124 Ладичин,
вул. Івана-Франка

Перша згадка у документах про Ладичин (Владичин) датується 18 листопадом 1454 року, проте поселення тут було ще за княжих часів. 1880 року у ньому проживало півтори тисячі мешканців, з них лише три сотні були римо-католиками, нині ж у селі, яке входило до Теребовельського району, а від 2020 року - до Тернопільського, - близько 1200 осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Пресвятої Трійці у Микулинцях. У 1911 році, коли їх чисельність сягнула майже півтисячі, коштом місцевої власниці Йозефи Рей у Ладичині облаштували тимчасову каплицю у дерев'яному будинку колишньої корчми та заснували парафіяльну експозитуру. Наступного року завдяки пожертвам вірян каплицю було оснащено. 2 лютого 1913 року микулинецький настоятель о. Людвик Вейс освятив дерев'яну дзвіницю із подарованими Йозефою Рей чотирма дзвонами, що отримали імена членів її родини.