59342 Лужани

Вперше Лужани та місцева Вознесенська церква згадуються у документі від 7 жовтня 1453 року, проте 2006 року у церкві знайшли фрески ХІІІ-ХІV століть, що свідчить про значно старший вік поселення. Із 1968 року - селище міського типу, яке нині населяє майже 4900 мешканців.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Кіцмані. У 1843 році у Лужанах було споруджено філіальну дерев'яну каплицю (за іншими даними - 1879 року) та встановлено поруч скульптуру св. Яна з Дуклі. На початку ХХ століття чисельність вірян сягнула півтисячі. Коли каплиця згоріла, 1914 року вони збудовали мурований костел, ймовірно, за проектом відомого австрійського архітектора Германа Гельмера. 1926 року храм реставрували.

77052 Луковець-Вишнівський

Луковець (Вишнівський і Журівський) вважається заснованими 1892 року, проте навіть в схематизмах Львівської архідієцезі Луковець згадується вже з 1862 року. А 1890 року село подається там саме як Луковець-Вишнівський (цю частину Луковця колонізували переселенці із Польщі, яких називали мазурами). 1939 року із 1300 мешканців села 1280 осіб були поляків ). Після ІІсв. війни більшість поляків вивезли до Польщі, а звідти заселили українців. Нині тут проживає лише три з половиною сотні селян. Входило до Рогатинського району, а від 2020 року - до Івано-Франківського.

До 1888 року нечисельна спільнота римо-католиків Луковця (від кількох осіб до двох десятків) належала до парафії св. Станіслава єп. мч. у Журові, проте 1890 року майже чотири сотні вірян Луковця-Вишнівського вже стали частиною парафії Всіх Святих у Букачівцях.

23453 Лучинець,
вул. Чапаєва, 30А,
+380 (4356) 333-94

Заснування поселення Лучинець датується 1500 роком. У 1923-1931 роках воно було районним центром, нині у селі проживає менше тисячі мешканців.

Перший (дерев'яний) римсько-католицький храм тут спорудили 1764 року коштом подільського воєводи Михайла Жевуського, проте 1840 року святиню знищила пожежа. Мурований неоготичний костел, який постав у селі завдяки Уруським, 1860 року освятив о.-прелат Павловський. У 1910 році храм розширили зусиллями Аполлінарія Ковальського та знову освятили.

47850 Магдалівка

Перша згадка про Магдалівку у документах датується 1785 роком. У 1880 році це село разом із присілком Теклівка, яка нині є окремим селом, мало 1064 мешканців, з яких лише 235 були римо-католиками, 1939 року - близько 1600 (приблизно 30 відсотків були поляками), нині тут проживає понад вісім сотень осіб. Село входило до Підволочиського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Католики латинського обряду Магдалівки спочатку належали до парафії св. Вацлава у Баворові. У 1903 році (за чисельності вірних понад 260) у селі завдяки зусиллям баворівського настоятеля о. Яна Шубера збудували муровану каплицю. Земельні ділянки під святиню та для забезпечення душпастирства пожертвували Флорентина Ценська (із Яблоновських), Клементина Чарторийська, Текля Беднарчук, яка також подарувала значні кошти.

80327 Магерів,
вул. Л. Мартовича, 2

Магерів відомий з кінця XIV століття, 20 січня 1591 року з ініціативи його власника Яна Магери отримав магдебурзьке право (і, вочевидь, назву), а 1595 року коштом його наступного власника Андрія Белжецького тут було засновано парафію. У радянські часи містечко до 1959 року було районим центром. Проживає у Магерові близько двох тисяч мешканців.

Мурований костел тут збудували ще у XVII столітті. Сучасний мурований храм було споруджено 1843 року (за іншими даними - перебудовано попередній) та освячено у 1845 році. 1914 року святиню суттєво пошкодили під час війни, Меси відправляли у цвинтарній каплиці. 1935 року костел відновили та заново освятили.

80327 Магерів

Магерів відомий з кінця XIV століття, 20 січня 1591 року з ініціативи його власника Яна Магери отримав магдебурзьке право (і, вочевидь, назву), а 1595 року коштом його наступного власника Андрія Белжецького тут було засновано парафію. У радянські часи містечко до 1959 року було районим центром. Проживає у Магерові близько двох тисяч мешканців.

Мурована цвинтарна каплиця у Магерові збудована коштом чергових місцевих власників Комарницьких не пізніше 80-х років XIX століття. Після суттєвого пошкодження парафіяльного мурованого костелу Пресвятої Трійці у ній відправляли Меси до 1935 року, коли храм відновили та заново освятили.

48266 Майдан

Перша документальна згадка про Майдан датується 1584 роком. 1880 року із семи сотень мешканців села лише три сотні були римо-католиками, тоді як у міжвоєнний період поляки вже становили переважну більшість населення. Нині тут проживає понад три сотні осіб. Майдан входив до Гусятинського району, а від 19 липня 2020 року - до Чортківського.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава єп. мч. у Чорткові. У 1902 році, коли їх чисельність становила близько чотирьох сотень, у Майдані завдяки зусиллям та коштам домініканців і місцевих вірян було споруджено та освячено під титулом Святої Родини філіальну муровану каплицю.