ЧОРТКІВ. Костел Матері Божої Святого Розарію і св. Станіслава (1904 - 1910). Санктуарій Матері Божої Святого Розарію (2009). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48500 Чортків,
вул. Незалежності, 28,
+380 (3552) 236-86,
f.b.: sw.stanislaw

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

Вперше костел (дерев'яний) у Чорткові згадується 1593 року як парафіяльний, проте проіснував порівняно недовго (принаймні, 1718 року його вже точно не було). Інший та вже мурований храм (і монастир) для оо.-домініканців було споруджено у 1603-1609 роках коштом Станіслава Гольського. 1625 року цей костельно-монастирський комплекс оточили муром. Ймовірно, що десь у другій половині XVII століття парафія була інкорпорована домініканцями. А 1731 року храм, відбудований після руйнувань, завданих у середині XVII століття, консекрував під титулом св. Станіслава єп. мч. єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Оранський.

ЧОРТКІВ. Колишній костел сестер милосердя (1897 - 1899). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48500 Чортків,
вул. Монастирська, 1,

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

У 1854 році Геронім Садовський склав заповіт, в якому віддав всю свою вельми значну маєтність на створення осередку для утримання бідних, хворих та сиріт католицького віросповіданння обох обрядів, доручивши цю справу домініканцям місцевої парафії св. Станіслава та сетрам милосердя (шариткам) під патронатом львівського архієпископа. Проте цю фундацію формально затвердили лише 10 серпня 1894 року після смерті родичів фундатора. Оскільки домініканці відмовились від участі в реалізації проекту, то всю відповідальність за нього взяли на себе шаритки.

ЧОРТКІВ. Каплиця цвинтарна домініканців (1902). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48500 Чортків,
вул. Володимира Великого

Чортків вперше письмово згадується 1427 року як Чартковіце. 1522 року поселення отримало дерев'яний замок та магдебурзьке право, підтверджене 1560 року. Від 1867 року місто є центром повіту, з радянських часів - районним центром. Населення - майже 29 тисяч мешканців.

У 1902 році домініканці, які від початку XVII століття опікувались в Чорткові парафією св. Станіслава, збудували на міському кладовищі каплицю-усипальницю для тих ченців, котрі завершували у Чорткові не тільки своє служіння, але й земне життя. До ІІ світової війни тут були поховані о. Ігнатій Кілімовіч (1902р.), брати Матеуш Косьцулек (1912р.) і Яцек Твардохлєб (1916р.), отці Томаш Косьор (1918р.) і Манас Бєнік (1925р.), а також брати Шимон Яніковський (1929р.), Марек Якубік (1934р.) і Клеменс Вєрний (1935р.).

ЧУГУЇВ. Каплиця св. Йосифа Більчевського, аєп. (2009). Харківська обл., Чугуївський р-н

63500 Чугуїв,
вул. Чернішевського, 6

Місто Чугуїв засновано 10 серпня 1638 року в долині річки Сіверський Донець українськими козаками і російськими стрільцями на чолі з гетьманом Яковом Остряницею з метою захисту південних кордонів Російської держави від набігів кочових племен. З середини XVII століття до 1765 року - сотенне містечко Харківського (Старобільського) полку, а потім - центр повіту. 1780 року отримав статус міста, 10 серпня 1938 року знову став містом. Є районним центром. Населення - понад 32 тисяч мешканців.

У 2009 році у Чугуєві для місцевих римо-католиків було облаштовано каплицю св. Йосифа Більчевського у придбаному будинку. 17 травня цього ж року каплиця отримала реліквії святого архієпископа Йосифа Більчевського, які передав делегований архієпископом Мечиславом Мокшицьким єпископ Леон Малий.

ЧУДНІВ. Костел Знайдення Хреста Господнього (2007). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13200 Чуднів,
вул. Пушкіна, 5,
+380 (4139) 210-57,
www: chudniv.ofm.org.ua

Вперше поселення Чуднів документально згадується 1416 року, пізніше - 1471 року. Статус міста Чуднів отримав у 2012 році. Нині проживає тут понад 5700 мешканців.

У XVIII столітті у Чуднові споруджено костел і монастир для оо.-францисканців коштом родини Сангушко. 1832 року монастир ліквідовано царською владою, а костел став парафіяльним. За радянської влади костел та монастир розібрали майже до фундаментів - залишилася лише одна монастирська стіна.

ШАРГОРОД - Розкіш. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1993 - 1999). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23502 Шаргород,
вул. Нагірна, 2

У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.

Розкіш відома, принаймні, з 80-х років ХІХ століття. 1893 року тут проживало 315 мешканців, а 1905 року - 462. 1957 року її приєднали до заснованої у XVIIIст. сусідньої Шостаківки, а 1986 року вона разом із Шостаківкою стала мікрорайоном Шаргорода.

Католики латинського обряду Розкоші належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді, проте раніше не мали своєї святині. Від 1989 року шаргородські францисканці проводили тут систематичну катехизацію та регулярно відправляли богослужіння для римо-католиків, які складають більшість населення села.

ШАРГОРОД. Цвинтарна каплиця без титулу (180?). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23500 Шаргород

У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.

Перший католицький цвинтар у Шаргороді, розташований біля костелу св. Флоріана, 1829 року містив дерев'яну дзвіницю з трьома дзвонами. Але, швидше за все, на ньому вже не хоронили, оскільки наприкінці XVIII - на початку XIX століть на східному передмісті в районі річки Ковбасної вже були закладені нові кладовища, як православне, так і католицьке.