БУЦИНЬ. Колишній костел Введення в Храм Пресвятої Діви Марії (1810). Волинська обл., Ковельський р-н

44440 Буцинь

Село Буцинь (Буцень) відоме у джерелах, принаймні, від 1726 року. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 1300 селян. У радянські часи до 2017 року називалось Буцин. Нині його населення становить майже 1200 мешканців. Належало до Старовижівського району, а від 2020 року - до Ковельського.

Саме 1726 роком датується постання у Буцині парафії, а останній дерев'яний костел було споруджено 1733 року коштом Юзефи Яблонівської (дівоче прізвище - Мицельська). 1810 року його замінила мурована святиня, збудована завдяки пожертвам місцевих власників Заславських, Яблонівських і Пшесмицьких (за не підтвердженою інформацією, було обмуровано старий дерев'яний храм).

БУЦНІВ. Колишній костел св. Адальберта (Войтеха) (1887 - 1888). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47730 Буцнів

Поселення Буцнів (Бучнів) вперше у документах згадується у 1464 році, 1469 року отримало маґдебурзьке право. Наступні письмові згадки - у 1473, 1501, 1504 та 1564 роках. 1838 року Буцнів втратив статус міста. У 80-х роках цього століття село нараховувало понад півтори тисячі мешканців, більшість яких була греко-католиками. Нині тут проживає майже півтори тисяч осіб.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Настасові. Ще 1882 року вони, декларуючи готовність збудувати костел, звернулись до Львівської курії з проханням щодо заснування у Буцнові парафію. І вже у 1887-1888 роках задяки коштам міцевого власника Теодора Серватовського та вірян Буцнова і сусідніх Серединок цей храм за проектом львівського архітектора Юліана Захаревича було, в основному, споруджено.

БУШТИНО (Керикгедь). Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1895). Закарпатська обл., Тячівський р-н

90556 Буштино,
вул. Б. Хмельницького, 77

Поселення Буштино (до 1995 року - Буштина, угорською - Bustyaháza) було засноване в середині XIV століття (називають 1357 та 1369 роки). З 1957 року - селище міського типу, населення якого нині становить вісім з половиною тисяч мешканців.

У 1895 році у Буштині спорудили сучасний мурований костел за кошти лісництва, а внутрішнє оснащення святині профінансував Леопольд Золан, він же і був фундатором створення місцевої парафії. У 1958-1989 роках храм перебував закритим. Повернений та сильно пошкоджений костел відремонтували 1989 року у якості філіального, а у 1996 році святиню піднесли до рангу парафіяльної. Парафію обслуговують дієцезіальні священники.

ВАПНЯРКА. Костел св. Катерини Олександрійської (2011 - 201?). Вінницька обл., Тульчинський р-н

24240 Вапнярка,
вул. Незалежності, 99а,
+380 (4350) 325-25, 326-67

Поселення Вапнярка виникло у 70-х роках ХІХ століття з появою Південно-Західної залізниці, назва станції і селища - від сусіднього села Вапнярки, розташованого неподалік. 1893 року тут проживало 226 мешканців, 1905 року – вже 750, а нині - понад 7400 осіб. Статус селища (міського типу) Вапнярка отримала 1938 року, входила до Томашпільського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського.

Католики латинського обряду селища у посткомуністичний період, як і, ймовірно, раніше, належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі. Парафія ж у Вапнярці була зареєстрована влітку 1999 року. У червні 2002 року єпископ Леон Дубравський OFM освятив земельну ділянку, яку місцева влада виділила під будівництво каплиці. У 2003 році віряни спорудили тут тимчасову дерев’яну каплицю, в якій двічі на тиждень відправлялась Божа Служба.

ВАРАШ (Кузнєцовськ). Каплиця Божого Милосердя (201?). Рівненська обл., Вараський р-н

34400 Вараш,
Курчатова 13,
f.b.: varashkostel

У зв'язку із будівництвом Рівненської атомної електростанції 1973 року на місці колишнього села Вараш, яке згадується у документах з 1776 року, було засноване поселення та назване Кузнєцовськ. У 1984 році воно отримало статус міста обласного значення. 19 травня 2016 року було перейменоване на Вараш. Проживає тут близько 40 тисяч мешканців.

Ще у 90-х роках минулого століття в одній із квартир багатоповерхового будинку було облаштовано каплицю, в якій оо.-паллотинами відправлялась Служба Божа кожної неділі.

ВАШКІВЦІ. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (182?). Чернівецька обл., Вижницький р-н

59210 Вашківці

Перші згадки про поселення зустрічаються у документах 30-х років XV століття. На початку XIXст. Вашківці стають центром судової округи, а з 1903 року - містом, центром новоутвореного Вашківецького повіту. До 1962 року були районним центром. Нині тут проживає понад 5400 мешканців.

Місцеву парафію заснували 1784 року, а мурований костел у Вашківцях збудовано на початку 20-х років XIX століття та освячено 1826 року. За останню чверть цього століття кількість римо-католиків у місті зросла від 700 до 860, а загальна чисельність парафії, до якої належало ще понад десяток сусідніх поселень - з 1510 до 1780 вірян. Ними опікувались оо. Яків Цвинарський, Вінцент Свобода, та Едуард Карнецький. Пізніше тут працювали оо. Вінцент Рокинський та Марцель Завадовський, а чисельність парафіян зросла до двох тисяч.

ВЕЛЕСНІВ. Колишня каплиця без титулу (1927 - 1928). Тернопільська обл., Чортківський р-н

48351 Велеснів

Вперше у документах це село згадується у 70-х роках XIV століття, наступна писемна згадка - 13 січня 1444 року як Wyelicznyew. А ще є згадки у 1454 та 1468 роках. Етнічний склад населення Велеснева: 1880 рік - 461 українець, 146 поляків, 6 євреїв; 1939 рік - 630 українців, 275 поляків, 15 євреїв. Нині у селі майже сім сотень мешканців. Належало воно до Монастириського району, а тепер увійшло до Чортківського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Бариші, а після створення 1925 року парафії cв. Антонія Падуанського у Пужниках увійшли до неї та відвідували там місцевий костел. І лише тоді, у середині 20-х років у Велесневі було заплановано спорудження власної святині (за типовим проектом, отриманим із Львівської курії).