23026 Чемериське,
вул. Костельна, 1

Поселення заснували у XVIII столітті, ймовірно, нащадки тих чемерисів (марійців, фіно-угорців), які у XVIст. воювали із Московією проти приєднання до неї їх земель, а після поразки переселились в Україну, зокрема, на Барщину. Пізніше тут асимилювались із українцями та поляками. До 1964 року село називалось Хутір Чемериський. Нині у ньому проживає понад 1100 осіб. Входило до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Римо-католики села раніше не мали своєї святині та належали до парафії св. Анни у Барі. 1995 року у Чемериськах розпочав будівництво філіального мурованого костелу настоятель барської парафії о. Броніслав Бернацький, майбутній єпископ, а завершив 2000 року його наступник о. Микола Гуцал.

31630 Чемерівці,
вул. Центральна, 2,
+380 (3859) 924-95

Поселення Чемерівці відоме у документах від 31 грудня 1450 року, коли воно отримало магдебурзьке право. З 1959 року Чемерівці мають статус селища міського типу, були райцентром, а 2020 року увійшли до Кам'янець-Подільського району. Населення - близько 5200 мешканців.

Раніше місцеві римо-католики не мали свої святині. У 1994-1997 роках у Чемерівцях було споруджено мурований костел завдяки зусиллям о. Владислава Ванагса. 24 серпня 1997 року єпископ Ян Ольшанський MIC консекрував храм.

90361 Чепа,
вул. Фогороші, 14,
f.b.: 148017739120234

Поселення вперше згадується 1320 року як Телук, проте з 1393 року вже називається Чепе. Нині тут проживає майже дві тисячі мешканців, дві третини яких вважають себе угорцями, а третина -українцями.

Місцевий готичний костел збудували 1480 року (за деякими даними - у ХІІІ столітті), але 1697 року його перейняли реформати, котрі послуговуються ним досі. Храм кілька разів перебудовувся та реставрувався, у тому числі і після падіння комуністичного режиму.

59031 Череш

Село Череш вперше у документі згадується 14 квітня 1785 року, а село Опайцень, яке пізніше стало частиною Череша, - 13 березня 1813 року. 1900 року в Череші-Опайцені разом із фільварками проживало 1358 мешканців, нині - майже 1400 осіб. Село входило до Сторожинецького району, а від 2020 року є частиною Чернівецького.

Католики латинського обряду Череша-Опайценя спочатку належали до парафії Семи Скорбот Пресвятої Діви Марії у Старій Красношорі (Красній, Старій Гуті). В середині ХІХ століття їх було близько двох десятків, а 1867 року, коли перейшли до парафії св. Анни у Сторожинці, - півсотні осіб. Від початку ХХ століття до ІІ світової війни чисельність місцевих вірян залишалась приблизно рівною двом сотням.

18015 Черкаси,
вул. Піонерська, 22,
+380 (472) 32-00-72

Czerkasy jako osada stała są znane od końca XIII wieku. Pierwsza wiarygodna wzmianka znajduje się w kronice Hustyńskiej i jest datowana 1305 rokiem. W 1386 roku miasto zostało stolicą hetmaństwa Ruskiego. Wokół miasta zaczęli osiadać Kozacy i według nazwy miasta, zaczęto ich nazywać Czerkasami. W dokumentach rosyjskich z XVI-XVII wieków Czerkasami nazywano już wszystkich Ukraińców. W 1791 roku miasto otrzymało prawo Magdeburskie, chociaż według innej wersji taki przywilej Czerkasy miały wcześniej. Od 1797 roku Czerkasy zostały centrum powiatu Kijowskiej gubernii, w 1923r. - centrum Czerkaskiego, od 1927 roku - Szewczenkowskiego okręgu i rejonu. Po likwidacji w 1930 roku okręgów miasto zostało centrum rejonu. Obecnie to centrum obwodu з населенням понад 276 тисяч мешканців.

48540 Черкавщина

Перша письмова згадка про поселення датована 1453 роком. Його назва зумовлена тим, що розташоване на березі річки Черкаська, а приєднаний до села хутір Травна має струмок Травний, що впадає у цю річку. Чисельність місцевих жителів: 1880р. - 264, 1900р. - 348, 1910р. - 381, 1921р. - 396, 1931р. - 425. (переважна більшість - українці). Нині у селі проживає менше сотні мешканців.

Римо-католики села належали до домініканської парафії св. Станіслава у Чорткові. Наприкінці ХІХ століття Черкавщина мала лише 36 католиків латинського обряду, тоді як у 30-х роках наступного століття їх кількість збільшилась майже удвічі. 1932 року у селі завдяки о. Теофілу Щурецькому розпочали будівництво філіальної мурованої каплиці.

81554 Черляни

Черляни письмово згадуються вже у ХІІІ-XIV століттях, хоча і вважаються заснованими лише 1641 року. 1880 року серед 819 мешканців села було 436 римо-католиків та 327 греко-католиків. Значна частина латинників працювала тут на найбільшій в Галичині паперовій фабриці. Село входило до Городоцького району, а від 2020 року - до Львівського. Нині у Черлянах проживає понад 560 осіб.

Католики латинського обряду Черлян належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Городку. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії серед філіальних святинь городоцької парафії, в яких здійснювалось богослужіння, згадується цвинтарна мурована каплиця у Черлянах, хоча, починаючи з 1907 року, вона у схематизмах датується 1895 роком (можливо, тоді відбулись її ремонт чи освячення).

80653 Черниця

Перша документальна згадка про село датується 1515 роком, згадується також у 1552 і 1661 роках. На початку 80-х років ХІХ століття тут проживало півтори тисячі мешканців, 1931 року - 2324, перед ІІ світовою війною - дві з половиною тисячі (переважна більшість - українці), нині - понад сім сотень осіб. Село входило до Бродівського району, а тепер - до Золочівського.

Римо-католики села спочатку належали до капеланії у Пеняках. В середині ХІХ століття їх було приблизно дві з половиною сотні. Проте вже, принаймні, від 1861 року схематизми Львівської архідієцезії подають Черницю у складі домініканської парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені.

81641 Черниця

Село Черниця вже існувало, принаймні, у 70-х роках XVI століття. Наприкінці цього та на початку наступного століть тут постав оборонний замок, який проіснував до середини ХVІІІ століття (пізніше його перебудовали на панський маєток). У 80-х роках ХІХ століття село мало вісім сотень мешканців, переважна більшість яких була українцями. Нині у Черниці, яка входила до Миколаївського району, а від 2020 року - до Стрийського, проживає майже тисяча селян.

Спочатку римо-католики села належали до кармелітської парафії Пресвятої Трійці у Роздолі, але 1907 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Держеві, яка 1923 року стала самостійною парафією бл. Яна з Дуклі. Чисельність католиків латинського обряду у Черниці була незначною (від сотні до двох сотень), проте у 1911-1912 роках вони спромоглись збудувати у селі філіальний мурований костел.

30514 Черніївка,
вул. Шкільна, 29а

Po raz pierwszy wieś Czernijówka wspomniana jest w 1710 roku. Obecnie mieszka tu nieiwele ponad dwieści osób.

Razem z katolikami z sąsiednich wsi Kotiurżyńce i Błydnie liczba miejscowych wiernych nie przekracza setki. Współczesny murowany kościół zbudowano tu dzięki staraniom przyszłego biskupa o. Stanisława Szyrokoradiuka OFM.

W 1992 roku kościół poświęcił ówczesny biskup ordynariusz Kamieniecko- Podolski Jan Olszański MIC.