31212 Яхнівці

За переказами, історія села Яхнівці розпочалась наприкінці XV століття, проте перша писемна згадка про нього датується 1845 роком. Проживає тут нині понад 8 сотень мешканців, частина яких має польське етнічне походження.

У 1893 році в Яхнівці збудували каплицю під титулом святого Архангела Михаїла, яка у 20-х роках ХХ століття була зруйнована радянською владою. З відродженням релігійного життя богослужіння у селі відправляли у пристосованому будинку. 1 листопада 1991 року під керівництвом о. Яна Білецького віряни розпочали будівництво мурованого костелу, який 8 травня 1992 року освятив єпископ Ян Ольшанський MIC під попереднім титулом.

34641 Яцьковичі,
вул. Зарічна

Село Яцьковичі було засноване у другій половині XIX століття родиною дрібних поміщиків Яцьковицьких і населене переважно українцями. А колишнє переважно польське село (Рудня) Поташня, що нині є частиною Яцьковичів, заснували мазури, які копали тут руду та випалювали цеглу, а відходи виробництва (поташ) висипали вздовж річки. 1943 року внаслідок братовбивчого українсько-польського конфлікту ці села були взаємно зруйновані. Нині у Яцьківцях проживає понад 1200 мешканців. Село входило до Березнівського району, а від 2020 року є частиною Рівненського.

Католики латинського обряду Поташні і Яцьковичів, ймовірно, належали до парафії св. Каетана у Березному. У 1923-1924 роках у Поташні було засновано парафію, якою став опікуватись адміністратор о. Франциск Рутковський.

Завдяки його зусиллям і коштам близько трьох з половиною тисяч парафіян, що проживали також у трьох десятках навколишніх сіл і хуторів, 1925 року Поташня отримала перший (дерев'яний) костел св. Йосифа, Улюбленця Пресвятої Діви Марії. У 1927 році о. Рутковського замінив настоятель о. Йосиф Олександрович, наступного, 1928 року адміністратором став о. Раймонд Козич, ще через рік - о. Стефан Іваніцький, а 1932 року настоятелем призначили о. Фаустина Лісіцького. В середині 30-х років парафію перейняв настоятель о. Юлій Януш, який 1936 року розпочав у селі будівництво мурованого храму, що мав замінити дерев'яний, за проектом у стилі пізнього модерну молодого львівського архітектора Оттона Федака.

80421 Ягідня

Село Ягідня, яке раніше називалось Ягоня чи навіть Ягунін, вважається заснованим 1550 року, проте це, швидше за все, стосується лише присілка села Обидів, на якому у 1803-1804 роках місцевий власник Йосиф Мієр оселив німців-католиків із південної Моравії, назвавши утворене таким чином поселення зменшувально-пестливим іменем дочки Ядвіги. 1900 року тут проживало 146 мешканців (140 вже вважали себе поляками, а 6 були українцями), 1921 року - 145 (132 поляків і 13 українців), нині ж - близько двох з половиною сотень осіб. Село входило до Кам'янко-Бузького району, а від 2020 року - до Львівського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-(Бузькій/Струмиловій). Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії філіальна мурована каплиця у Ягоні згадується 1910 року, коли чисельність римо-католиків у селі становила майже 170 вірних.

98635 Ялта,
вул. Пушкінська, 25,
+380 (654) 230-035, 316-396

Перша згадка про Ялту (Джаліту) в арабських джерелах датується 1154 роком, хоча, за легендою, її заснували греки приблизно у І столітті. Статус міста - з 1837 року, з 1838 року - центр повіту, з 1930 року - районний центр. Населення - понад 78 тисяч мешканців.

Наприкінці 80-х років ХІХ століття чисельність ялтинської парафії досягла півтисячі вірних, молитовний будинок по вулиці Почтовій вже не міг їх помістити. Тому парафіяни придбали земельну ділянку під новий храм на бульварі Пушкіна, проте до 1898 року довелось чекати дозволу влади на будівництво костелу. Спорудження цього неоготичного храму у Ялті коштом переважно парафіян за проектом архітектора Миколи Краснова тривало до 1906 року, проте через недостатність коштів недобудували вежу. 15 квітня 1906 року єпископ Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм. До революції 575 ялтинських римо-католиків обслуговував настоятель о. Емануїл Штанг.

47261 Ярчівці

Село Ярчівці відоме у документах із XVII століття. 1880 року тут проживало 753 мешканців, переважна більшість яких була греко-католиками, 1921 року - 1344, нині - майже чотири сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського району.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Анни у Зборові. Наприкінці ХІХ століття їх було лише три десятки, перед Першою світовою війною - на півсотні більше, а в середині 20-х років - аж шість сотень. Саме тоді і планували збудувати у Ярчівцях філіальну муровану каплицю на 800 осіб, проте, як свідчить переписка відповідних урядових інстанцій, не вистачило коштів навіть на розробку її проекту.

78500 Яремче

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

З десяток католиків латинського обряду Дори (з присілком Яремче) і Ямни, які пізніше утворять нове Яремче, спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, що від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска. Зі збільшенням чисельності місцевих та відпочиваючих в Яремчому римо-католиків 1898 року було споруджено та освячено філіальну дерев'яну каплицю.

78590 Яремче-Микуличин

Яремче (відоме з 1788р., належало до села Дора) виникло як окреме селище дачного типу наприкінці 90-х років ХІХ століття. 28.09.1910р. його виділили у самостійну адміністративну одиницю. Села Дора і Ямна, які нині є частиною міста, згадуються у документах XVI-XVII століть. З 1940 року Яремче деякий час було районним центром, а з 1963р. є містом обласного значення, в якому нині проживає понад 8 тисяч мешканців.

У документах першу згадку про Микуличин датовано 1412 роком, у 1437р. згадується як Mykolincze, а 1448 року - як Miculincze. У 1781р. село мало 775 мешканців (763 українців, 12 євреїв). У XIX столітті Микуличин був найбільшим поселенням у всій Європі, простягаючись на 44 кілометри від Яремчого до кордону із Закарпаттям. 1900 року було 4306 жителів (3429 українців, 268 поляків і 608 євреїв). Пізніше від Микуличина від'єднали інші поселення, у тому числі Яремче, Ворохту, Татарів. Нині село входить до Яремчого та нараховує 5200 мешканців.

Нечисленні римо-католики Микуличина спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній, а від 1857 року - до новоствореної капеланії у Делятині, яка від 1890 року вже була самостійною парафією св. Франциска.

47223 Ярославичі

Перша писемна згадка про село Ярославичі, яке, за переказами, взяло назву від нащадків князів Ярославичів, датується 1442 року. Є також згадка у документі 1469 року. У 1880 році тут проживало 710 мешканців, з яких лише два десятки були римо-католиками, нині ж - лише дві з половиною сотні осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

У 1878-1887 роках у схематизмах Львівської архідієцезії згадується приватна каплиця у Ярославичах, в якій іноді звершували богослужіння для двох десятків місцевих римо-католиків, що належали до парафії св. Анни у Зборові.

24206 Яришівка,
вул. Колгоспна, 46

Село Яришівка, яке налічує півтори тисячі мешканців, знаходиться на схилах трьох ярів, що, очевидно, і стало причиною його назви. Зокрема, третій яр відділяє поселення від Томашполя. Проживає у селі майже 1600 мешканців.

Зрозуміло, що місцеві віряни належали до парафії Матері Божої Святого Скапулярія у сусідньому Томашполі. У 1989 році о. Войцех Дажицький OFM з парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городківці разом з томашпільськими парафіянами в одному із утворених ярами кутків (мікрорайонів), який пізніше отримав назву 'Ксьондзівка', розпочав будівництво мурованого костелу.

78143 Ясенів-Пільний

Вперше село згадується 1427 року (називалось Єсеневом), пізніше - 4 травня 1472 року як Єсьонов (Ieszyonow). В останні кілька століть продемонструвало позитивну статистику чисельності мешканців: 1781р. - 746, 1855р. - 1963, 1900р. - 2507, 1935р. - 2968, 2003р. - 3268, 2021 - 3300. У всі часи серед них за національною ознакою переважали українці. Село входило до Городенківського району, а тепер - до Коломийського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Городенці. 1853 року тут збудували коштом власника села Яна Кшиштофовича філіальну дерев'яну каплицю, яку було освячено того ж року. Кількість католиків латинського обряду у Ясеневі-Польному збільшилась від півсотні у 70-х роках ХІХ століття до майже тисячі у 30-х роках ХХ століття.