48605 Кулаківці

За непідтвердженими даними, вперше село у документах згадується 1400 року, є згадка також у 1610 році. На початку 80-х років ХІХст. у Кулаківцях проживало шість сотень мешканців, 1921 року - 734, 1931 року - 765, нині - понад чотири сотні осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Впродовж другої половини ХІХ століття їх чисельність збільшилась від семи десятків до сотні вірян, проте до початку ХХ століття своєї святині вони не мали.

44852 Купичів

Поселення Купичів у документах відоме із 70-х років XVI століття. Через три століття, у 70-х роках ХІХ століття тут оселились також чехи, проте 1947 року вони повернулись на батьківщину. Нині у селі проживає понад вісім сотень мешканців, і належить воно до Ковельського району (раніше входило до Турійського).

Місцеві римо-католики (переважно, чехи) належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кисилині. Філіальний мурований неоготичний костел у Купичеві постав у 1907-1911 роках завдяки поміщикам чеху Вацлаву Поморському, який профінансував його спорудження, та поляку Зигмунду Хмільовському, котрий придбав для храму цеглу. А 1928 року тут було утворено самостійну парафію.

80341 Купичволя

Перша згадка про село Купичволя датується 1610 роком. У 1880 році тут проживало 518 мешканців, нині ж його населення перевищує вісім сотень осіб. Село входило до Жовківського району, а від 2020 року є частиною Червоноградського.

Місцеві католики латинського обряду спочатку належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам'янці-Бузькій. Перед І світовою війною їх чисельність становила приблизно шість десятків вірних. 1918 року вони перейшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Батятичах, яка невдовзі стала самостійною парафією св. Ядвіги.

34223 Купель

Село Купель вважається заснованим 1640 року. Нині тут проживає близько чотирьох сотень мешканців. Село входило до Рокитнівського району, а від 2020 року є частиною Сарненського.

Раніше місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Олевську, від 1921 року - до новоутвореної парафії св. Станіслава у Томашгороді, зі середини 20-х років - до новозаснованої парафії св. Терези від Немовляти Ісуса у Рокитнему, а 1927 року увійшли до новоутвореної Успіння Пресвятої Діви Марії у Війткевичах, які нині називаються Кам'яним. І своєї святині вони не мали.

32060 Купин

Поселення Купин відоме, принаймні, з 1407 року, згадується у документах також у 1455, 1493 і 1526 роках та пізніше. Потім вважалось містечком. В середині 80-х років у ньому проживало 1100 мешканців, 1893 року - 1256, 1905 року - 2789, нині - понад сім сотень осіб. У 1923-1931 роках Купин був районним центром. До 2020 року село входило до Городоцького району.

Колишній кармелітський храм Пресвятої Трійці у Купині царська влада 1832 року передала православним, які використовували його як Троїцьку церкву. Віряни містечка, приєднані до парафії св. Станіслава у Городку, послуговувались цвинтарною мурованою каплицею, збудованою 1820 року місцевою власницею вдовою Тадеуша Грабіни Терезою (із Стадницьких), в якій відтоді ховали членів її родини (попередніх власників Стадницьких хоронили в крипті збудованого ними костелу).

47516 Куропатники,
вул. Тиха

Куропатники відомі у документах від 1437 року, згадуються також у у 1445, 1450-1470 та 1497 роках. Від 1593 року село якийсь час було містечком. У 1880 році тут проживало 1464 мешканців, з них понад вісім сотень римо-католиків, нині ж все населення складає понад вісім сотень осіб. Село входило до Бережанського району, а від 2020 року є частиною Тернопільського.

Парафія та костел (дерев'яний) у Куропатниках існували від першої половини XVI століття, принаймні, 1540 року згадується місцевий душпастир. Наприкінці XVIст. храм було відбудовано, проте проіснував він недовго, а пізніше і парафія занепала. У XIXст. римо-католики села належали до парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Бережанах.

80725 Куровичі

Село Куровичі, яке у XIV столітті називалось Млиновичі, 25 серпня 1400 року згадується в документі львівського архієпископа Якова Стрепи, є також згадка 1443 року. 1880 року тут проживало 1288 мешканців, у тому числі 472 римо-католиків, нині - понад 1300 мешканців.

Римсько-католицька спільнота Куровичів, принаймні, від 25 серпня 1400 року, коли згаданий вище архіпастир окреслив межі парафії св. Миколая єп. мч. у сусідньому селі Вижняни, належали саме до неї аж до ІІ світової війни. Чисельність католиків латинського обряду перед І світовою війною становила майже сім сотень вірян, а на початку 30-х років - вже понад сім сотень, проте своєї святині вони не мали.

32027 Кузьмин

Кузьмин в письмових джерелах вперше згадується у 1494 року як Сапєжин (був у власності литовських магнатів Сапєг). Топонім Кузьмин теж пов'язаний з Казимиром (Кузьмою) Сапєгою. У 1923-1928 роках поселення було районним центром. Нині колишнє містечко є селом із населенням понад вісім сотень мешканців.

Римо-католики Кузьмина належали до парафії Преображення Господнього у Куманові. Місцевий філіальний костел, будівництво якого так і не було завершене повністю внаслідок заборони, накладеної царською владою, знищили у радянські часи. У 1997 році на храм перебудували будівлю колишньої школи. До неї, зокрема, добудовали дві вежі. 8 листопада 1998 року костел освятив єпископ Ян Ольшанський MIC.

80030 Лещатів

Перша документальна згадка про Лещатів (Лещитів) датується 1397 роком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало від 300 до 400 мешканців, нині їх також менше чотирьох сотень. До 1934 року було центром гміни. З радянських часів село входило до Сокальського району, а тепер - до Червоноградського.

Римо-католиків у Лещатові було небагато навіть у часи ІІ Речіпосполитої, належали вони до парафії св. Архангела Михаїла у Тартакові. У 1937-1938 роках, коли чисельність місцевих вірних перевищила сотню, в центрі села збудували філіальний мурований костел у стилі конструктивізму, який почав діяти 1939 року. У храмі був орган. До цієї святині доїздили також католики латинського обряду із сусідніх сіл.

82162 Летня

Село Летня вважається заснованим 1300 року і згадується вже у другій половині цього століття. Його населення - понад 2600 мешканців.

Римо-католики села, які належали до парафії Пресвятої Трійці у Меденичах, 1930 року отримали дозвіл на спорудження філіальної святині. У 1931 році єпископ Анатолій Новак освятив наріжний камінь під будівництво дерев'яного храму на мурованому фундаменті, яке коштом місцевих парафіян завершили, в основному, 1932 року. Проте оздоблення та оснащення костелу тривало ще два роки. І тільки тоді храм освятили під титулом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.