80756 Шпиколоси

Шпиколоси вперше документально згадуються у 1415 році, є згадки також у наступних століттях. Нині село нараховує понад сім сотень мешканців.

Католики латинського обряду спочатку належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. В середині ХІХ століття їх чисельність лише трохи перевищувала дві сотні, проте наприкінці цього століття майже досягла трьох сотень вірян. Підготовку до спорудження власного храму вони розпочали на початку наступного століття (ймовірно, з ініціативи тодішнього поморянського настоятеля о. Франциска Ацта).

48031 Шумляни

Раніше село називалось Великі Шумляни. І під цією назвою вперше у документах згадується у першій половині XV століття. 1880 року тут проживало 1210 осіб, у тому числі 990 українців і 313 поляків, причому 1027 були греко- і 228 римо-католиками. 1964 року розташоване трохи північніше село Малі Шумляни перейменували на Підлісне. Ймовірно, що тоді ж Великі Шумляни стали просто Шумлянами. Нині воно має майже 1200 мешканців. Входило до Підгаєцького району, а тепер - до Тернопільського.

Католики латинського обряду Великих Шумлян спочатку належали до парафії св. Марії Магдалини в Кукільниках (Івано-Франківщина), але 1908 року увійшли до новоствореної парафіяльної експозитури у Бокові, яка пізніше стала самостійною парафією св. Анни. На той час їх чисельність становила дві з половиною сотні вірних.

4710? Шумськ

Вперше Шумськ (з 1939 року - Шумське) згадується 1149 роком, потім - у 1233 та 1259 роках. У 1939 роуі втратив статус міста, проте 1940 року став районним центром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999 році відновлено статус міста та назву Шумськ. Населення - майже п'ять з половиною тисяч мешканців.

Римсько-католицьку парафію у Шумську заснували у І половині XVII століття. Відомо, що черговий храм збудували 1715 року. А попередній парафіяльний костел було споруджено у 1852 році у мавритансько-готичному стилі коштом, зокрема, Людвики Менжинської на місці старої святині. Його освятив 1861 року Луцький єпископ Каспер Боровський. Після 1945 року храм закрили, перетворивши його спочатку на склад будматеріалів, а потім - на свинарник. Деякий час він стояв замкненим і перетворювався на руїну. 19 квітня 1985 року його висадили у повітря (залишився тільки фундамент).

48630 Шутроминці

Шутроминці - давнє село, відоме, принаймні, із XV століття. Нині у ньому проживає понад шість сотень мешканців. Раніше належало до Заліщицького району, а тепер - до Чортківського.

Католики латинського обряду у другій половині ХІХ століття належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Червонограді, проте вже на початку ХХ століття увійшли до парафіяльної експозитури, а пізніше душпастирського осередку Воздвиження Святого Хреста в Устечку. Їх чисельність протягом цього періоду була незначною - не більше півсотні вірян, але це не завадило їм 1932 року збудувати у селі мурований філіальний костел із червоної цегли. Ймовірно, що цю святиню так і не було освячено, і вона не отримала титулу.

47521 Шибалин

Шибалин вперше письмово згадується 1475 року. У 90-х роках ХІХ століття тут проживало понад півтори тисячі мешканців, з них лише 15 поляків, хоча римо-католиків було близько чотирьох сотень. Нині населення села - понад 1200 осіб. До 19 липня 2020 року входило до Бережанського району, а тепер - до Тернопільського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Бережанах. У 1899-1900 роках у Шибалині було споруджено філіальну каплицю. Під час І світової війни вона зазнала спустошення та була повністю зруйнована австрійсько-угорськими солдатами. Сучасний мурований храм постав вже після війни завдяки зусиллям настоятеля парафії о. Броніслава Лімановського: за чисельності вірних майже шість з половиною сотень осіб земельну ділянку під його будівництво освятили 19 квітня 1925 року, а наріжний камінь заклали та освятили 21 червня цього ж року.

48208 Шидлівці,
f.b.: 360731994416919

Село Шидлівці вперше письмово згадується 1420 роком. Проживає тут нині менше двох з половиною сотень селян.

Місцеві римо-католики до ІІ світової війни належали до парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Сидорові. Хоча їх чисельність у міжвоєнний період не перевищувала двох сотень, проте 1935 року у Шидлівцях було споруджено мурований філіальний костел, який освятили під титулом материнської парафії - Благовіщення Пресвятої Діви Марії.

48684 Шипівці

Село Шипівці вважається заснованим у 1528-1530 роках, а в документі вперше згадується 23 квітня 1535 року. Населення - дев'ять сотень мешканців.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Товстому. У 1906 році, коли кількість вірян у Шипівцях становила приблизно три сотні, було споруджено муровану каплицю коштом родини Янковських-Ступницьких. Проте з приходом радянської влади святиню закрили, перетворивши її на колгоспний склад.

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

80240 Середпільці

Вперше у документах Середпільці згадуються 1494 роком, потім - 1531 року, а 1578 року село було майже повністю знищене татарами. Нині у ньому проживає близько півтисячі мешканців. Входило до Радехівського району, а від 2020 року - до Червоноградського.

Католики латинського обряду села спочатку належали до парафії у Станині, а від 1775-1776 років - до перенесеної зі Станина парафії Непорочного Зачаттю Пресвятої Діви Марії у Радехові. Лише на початку ХХ століття вони за чисельності понад 170 вірних отримали власну святиню. Філіальна мурована каплиця була збудована на південній околиці села навпроти кладовища коштом місцевої власниці Марії Стецької та освячена 1901 року.

906?? Свидовці

Таємниче поселення Свидовці, яке є невеличким присілком неподалік Ясіні і, вочевидь, знахиться поблизу гірського хребта Свидовець, не вдалось знайти на жодній із доступних паперових чи електронних карт, відсутня також будь-яка інформація про нього. Найближчі парафії знаходяться у Рахові та Ясіні.

Miejscowi katolicy należeli do parafii św. Jana Nepomucena w Rachowie. W 1902 roku w Świdowcach kosztem parafian zbudowano murowaną kaplicę filialną, stanem na 2013 rok była ona odnowiona i dobudowana.