ZABRIDŹ (Ryjwgel). Kościół p.w. św. Józefa Rzemieślnika (1999 - 2002). Zakarpacki obw., Użgorodski r-n

89003 Забрідь,
вул. Воз'єднання, 10а

Датою заснування села Забрідь (угорською - Рийвгель) вважається 1360 рік. Нині тут проживає понад тисяча мешканців.

У 1994 році у селі було зареєстровано римську-католицьку громаду. У травні 1995 року о. Лайош Гудра освятив наріжний камінь під будівництво костелу, спорудження якого розпочалось у квітні 1999 року. 2000 року майбутнього греко-католицького єпископа о. Мілана Шашіка CM було призначено настоятелем парафії св. Августина у Перечині та адміністратором парафій Пресвятої Трійці у Великому Березному і Заброді. Саме завдяки його зусиллям на пожертви зі Словаччини, Польщі та Італії, а також благодійної організації 'Реновабіс' храм було добудовано та оснащено на весну 2002 року.

ZALEŚCE. Kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1995). Chmielnicki obw., Kamieniec Podolski r-n

32444 Залісці,
вул. Філімонова Дмитра, 1а

Поселення Залісці (Залісся) згадується у документах у 1469, 1493 і 1512 роках. На початку 90-х років ХІХст. тут проживало майже півтори тисячі мешканців, 1905 року - 1894, нині село має понад 1200 осіб. До 2020 року входило до Дунаєвецького району.

У 1648 році у Залісцях коштом місцевого власника Заліського гербу Топур збудували перший костел (Пресвятої Богородиці), мурований, проте у буремній другій половині XVII століття його було зруйновано під час турецької окупації Поділля. Наступний, але вже дерев'яний храм постав із фундації чергових власників Петра і Яна Пепловських (Г(е/о)раздовських) у 1718-1719 роках.

ZAPOROŻE. Kościół konkatedralny p.w. Boga Ojca Miłosiernego (1998 - 2004). Sanktuarium Boga Ojca Miłosiernego (2011). Zaporoski obw., Zaporoski r-n

69035 Запоріжжя,
вул. Заводська, 21А,
+380 (61) 218-58-49, 213-33-33,
www: rkc.zp.ua,
f.b.: SanktuarijBogaOtcaMiloserdnogoVG...

У XV-XVIIст. територія міста входила до Запоріжжя - краю вольностей запорізьких козаків, а 1770 року тут була закладена Олександрівська фортеця, завершення її будівництва у 1775р. співпало зі знищенням останньої Запорізької січі - Підпільнянської. Навколо фортеці селилися будівельники-селяни, каторжники, обслуговуючий персонал фортеці, відставні солдати. 1785 року Олександрівськ став поселенням міського типу, а 05.06.1806р. отримав статус повітового міста Катеринославської губернії. 23.03.1921р. місто було перейменовано на Запоріжжя, 1923 року стало центром Запорізького округу, а 10.01.1939р. - центром області. Населення - майже 732 тисячі мешканців.

До революції в Олександрівську була філіальна каплиця парафії в Катеринославську (Дніропетровську), яку в 30-х роках XXст. закрили, а 50-х - знищили (на її місці збудували завод). З 1993 року Служби у Запоріжжі проводились в різних приміщеннях. Потім завдяки єпископу Я. Ольшанському та організації 'Kirche in Not' було придбано недобудований житловий будинок, у якому 04.09.1994р. після ремонту та реконструкції єпископ Я. Ольшанський освятив каплицю св. Ап. Павла.

У 1997 році міська влада виділила земельну ділянку під будівництво храму та парафіяльного будинку, а 5 квітня 1998 року тодішній єпископ- помічник Кам'янець- Подільський Станіслав Падевський OFM Cap (майбутній перший єпископ Харківсько- Запорізький) освятив територію під будівництво костелу. 7 грудня 1998 року Папа Йоан Павло II освятив наріжний камінь, взятий з основи базиліки св. Апостола Петра у Римі, і того ж дня передав його запорізькому пароху о. Яну Собіло (нині - єпископ) через свого секретаря о. Мечислава Мокшицького (нині - архієпископ), а 7 жовтня 1999 року єпископ Леон Дубравський OFM заклав його під будівництво храму за проектом запорізьких архітекторів (зменшена копія базиліки св. Петра у Ватикані).

ZAPRUDA. Kaplica p.w. św. Marcina z Tur (199?). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

11230 Запруда

Невеличке поселення Запруда, яке колись називалось Спаська Запруда, а до 1939 року було лише слободою, утворилось, швидше за все, у XIX столітті. У 1906 року тут вже проживало понад чотири сотні мешканців, що майже у два рази більше, ніж сьогодні. Село раніше належало до Ємільчинського району, а тепер - до Новоград-Волинського.

Зрозуміло, що місцеві римо-католики до жовтневого більшовицького перевороту своєї святині не мали. Релігійну громаду було зареєстровано вже після падіння комуністичного режиму 24 травня 1996 року.

ZATOKI (Łodziejówka). Kościół p.w. św. Antoniego Padewskiego (199? - 200?). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23007 Затоки,
вул. Соборна, 10

Село Лодзіївка, як до 7 червня 1946 року називались Затоки, вважається заснованим наприкінці XVIII століття. У 80-х роках ХІХ століття тут проживало близько ста мешканців, нині чисельність його населення перевищила дві сотні осіб. Входило до Барського району, а від 2020 року - до Жмеринського.

Католики латинського обряду села раніше не мали своєї святині та належали до парафії св. Анни у Барі. Фундамент філіального мурованого костелу у Затоках заклав у 90-х роках майбутній єпископ, а тоді настоятель барської парафії о. Броніслав Бернацький. Завершив будівництво храму коштом місцевих вірних у 2000-х роках його наступник о. Микола Гуцал.

ZAWADYŃCE. Kaplica p.w. Boga Ojca (199?). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

32065 Завадинці

Село Завадинці вважається заснованим 1493 року. Проживає тут понад 600 селян.

У 90-х роках минулого століття завдяки зусиллям о. Станіслава Сівца місцевий колгосп виділив будинок, який переоблаштували на каплицю.

Завадинці та ще п'ять сусідніх сіл обслуговують отці-маріяни (zgromadzenie Księży Marianów p.w. Niepokalanego Poczęcia Najświętszej Maryi Panny) з городоцької парафії св. Станіслава, єп. мч..

ZIELONA. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (1994 - 1998). Chmielnicki obw., Chmielnicki r-n

31226 Зелена,
вул. Шкабат, 30

За переказами, писар Трительницької волості Ковальський у 1914 році знайшов в старих архівах згадку про те, що село Зелена на той час існувало вже 800 років. Поселення спочатку називали «Зеленою дібровою», з часом останнє слово відпало. До більшовицького перевороту 1917 року село мало приблизно тисячу мешканців, нині ж тут проживає лише понад шість сотень осіб, частина яких має польське коріння. Село входило до Волочиського району, а від 2020 року є частиною Хмельницького.

Місцеві римо-католики належали до парафії св. Яна Непомуцького / Провидіння Господнього у Завалійках і, принаймні, від другої половини 70-х мали свою каплицю. Але вже на початку ХХ століття вона не згадується. Наступний (мурований) храм у Зеленій збудували у 1905-1908 роках коштом парафіян. На честь одного з них, Михайла, який найбільше долучився до спорудження святині, і було обрано її покровителя. Святі Меси тут відправляли навіть у радянські часи, проте 1937 року попри опір мешканців храм зруйнували.

ZWEDENÓWKA. Kościół p.w. św. Józefa Rzemieślnika (1994 - 2019). Winnicki obw., Żmerynkowski r-n

23551 Зведенівка,
вул. Сонячна, 14,
+380 (4344) 241-55,
www: kostel-zwedeniwka.blogspot.com

Село Зведенівка, яке в давнину називалось Зведений Камінь, відоме із XVII століття, проте вважається заснованим 1790 року, хоча ще 1757 роком датується перша греко-католицька церква у ньому. У 1893 році тут проживало 729 мешканців, 1905 року - 932, нині село нараховує понад 1200 осіб. До 2020 року входило до Шаргородського району.

Як не дивно, але католики латинського обряду раніше належали до парафії св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії / св. Антонія у розташованому значно далі Красному, ніж, скажімо, Мурафа чи Шаргород із їх парафіяльними костелами. Не маючи своєї святині, вони змушені були долати близько тридцяти кілометрів до Красного.

ZWIAHEL (Nowograd-Wołyńsk). Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Pańskiego (1989 - 1992). Żytomierski obw., Zwiahelski r-n

12700 Звягель,
вул. Петра Сагайдачного, 108,
f.b.: novogradkostel

Місто 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель. Його основою стала фортеця, побудована у 1507-1595 роках. 16 травня 1796 року отримало назву Новограда-Волинського, яку 16 листопада 2022 року замінили старою (Звягель). У 1838р. мало 6127 мешканців, 1865р. - 7514, у 80-х роках - понад 9000, 1900р. - 15304, 1915р. - 22809, 1922р. - 12858, 1939р. - понад 23 тисячі, а нині - понад 55 тисяч осіб. Було садибою повіту, нині є райцентром.

Попередні костели у Звягелі, один з яких датується першою третиною XVII століття, а інший - 1726 роком, були знищені нападниками та пожежею. Мурований храм Воздвиження Хреста Господнього, збудований у 1753-1766 роках, радянська влада спочатку закрила, а 23 червня 1935 року підірвала.

ŻOŁOBY. Kaplica p.w. Wniebowstąpienia Pańskiego (192? - 199?). Winnicki obw., Tulczynski r-n

24224 Жолоби,
вул. Кошового

Поселення Жолоби вважається заснованим 1700 року. 1893 року у селі проживало 792 мешканців, 1901 року - 821, 1905 року - 1059, нині ж - близько 340 осіб. Входило до Томашпольського району, а від 2020 року є частиною Тульчинського, в складі якого перебувало до 1964 року.

Місцеві католики латинського обряду раніше належали до парафії Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі, проте, за інформацією Луцько-Житомирського схематизму 1914 року, своєї святині не мали. Виходить, що або дані схематизму були неповними, або дерев'яна капличка на перехресті доріг, яка проіснувала до 50-х років, та мурована цвинтарна могли бути споруджені десь на початку 20-х років ХХ століття, коли антирелігійні гоніння радянської влади лише починались.

Filmy




Wiek