ЧЕРНІВЦІ. Каплиця Пресвятого Серця Ісуса (1973). Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н

24100 Чернівці

Перша письмова згадка про поселення датується 5 травня 1393 року, згадується також 1432 року як значне. Називалось Черняхівці, Черніївці, Черніїв, а пізніше - Чернівці. У лругій половині XVI століття було Скіндерполем за прізвищем тодішнього власника, а від початку наступного вважалось містечком. Наприкінці ХІХ століття тут проживало 2750 мешканців, нині - понад 2600 осіб. Із 1961 року є селищем міського типу. Було райцентром, а 2020 року увійшло до Могилів-Подільському району.

Споруджений 1640 року та добудований у 1728 та 1823 роках костел св. Миколая, єп. мч. у Чернівцях радянська влада зачинила спочатку 1937 року, потім - у другій половині 40-х років та стала використовувати його не за культовим призначенням. Місцеві віряни кілька десятиліть безуспішно добивались повернення своєї святині. Окрім того, ще 1946 року цвинтарну каплицю віддали православним.

ЧЕРНІЇВКА. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1992). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30514 Черніївка,
вул. Шкільна, 29а

Вперше село Черніївка згадується 1710 роком. Нині тут проживає трохи більше двох сотень мешканців.

Католики латинського обряду Черніївки не мали своєї святині. Разом з римо-католиками із сусідніх сіл Котюржинці та Блидні кількість місцевих вірян не перевищує сотню. Сучасний мурований костел тут було споруджено завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM.

У 1992 році цей храм освятив тодішній єпископ- ординарій Кам'янець- Подільський Ян Ольшанський MIC.

ЧЕТФАЛВА (Четово). Костел Зіслання Святого Духа (1998 - 2001). Закарпатська обл., Берегівський р-н

90262 Четфалва,
вул. Петефі, 59

Село Четфалва (у радянські часи - Четово), населене (сім з половиною сотень) переважно мешканцями угорського походження, вважається заснованим 1260 року, проте у документах вперше згадується 1341 роком.

У XV столітті в селі було споруджено мурований костел, проте у XVII столітті храм перейняли реформати, які послуговуються ним досі.

У 1996 році завдяки ініціативі Оксани Цильо було сформовано та зареєстровано громаду, якій сільська влада виділила земельну ділянку для будівництва храму. Сприяти його будівництву погодився священик з Виноградова о.-францисканець Тихомир Попп. Він, зокрема, організував поїздку виноградівських архітекторів Анатолія Герасим'юка і Сергія Рубана в угорське село, де знаходилась оригінальна дерев'яна святиня, що мало сприяти створенню ними особливого проекту для костелу у Четфалві.

ЧИМБАРІВКА. Костел Матері Божої Святого Скапулярію (1994 - 1996). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32473 Чимбарівка,
вул. Центральна, 5А

Невеличке село Чимбарівка, в якому нині проживає близько сотні селян, виросло десь на початку XIX століття із слободи у лісі неподалік Жванчика, який зараз називається Великим. Входило до Дунаєвицького району, а від 2020 року - до Кам'янець-Подільського.

Відвідували місцеві римо-католики парафіяльний дерев'яний костел Успіння Богородиці у (Великому) Жванчику, споруджений у 1796-1797 роках та освячений 1797 року єпископом Михайлом Сераковським, а власної святині не мали. Спорудження філіального мурованого костелу у Чимбарівці відбулось у 1994-1996 роках завдяки зусиллям оо. Марека Бзіньковського та Йосифа Чопа. Цим храмом послуговується майже сотня католиків латинського обряду понад десяти сусідніх населених пунктів, у тому числі і Великого Жванчика, оскільки їх костел радянська влада зищила ще 1933 року.

ШАРГОРОД - Розкіш. Костел Пресвятого Серця Господа Ісуса (1993 - 1999). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23502 Шаргород,
вул. Нагірна, 2

У 80-х роках XIVст. тут постало поселення Княжа Лука, яке з 1497 року називали Карачевою Пустинею (за ім'ям першого її власника). 1585 року черговий власник князь Ян Замойський одержав від короля грамоту на спорудження замку, який разом з навколишнім поселенням назвали Шаргородом на честь родоначальника Замойських Флоріана Шарого. 26 січня 1588 року Шаргород отримав магдебурзьке право. 1893 року містечко мало понад три тисячі мешканців, 1905 року - 5720, нині тут проживає майже сім тисяч осіб. Було центром повіту, 1923 року стало райцентром, 1985 року - містом, а 2020 року Шаргород увійшов до Тульчинського району.

Розкіш відома, принаймні, з 80-х років ХІХ століття. 1893 року тут проживало 315 мешканців, а 1905 року - 462. 1957 року її приєднали до заснованої у XVIIIст. сусідньої Шостаківки, а 1986 року вона разом із Шостаківкою стала мікрорайоном Шаргорода.

Католики латинського обряду Розкоші належали до парафії св. Флоріана у Шаргороді, проте раніше не мали своєї святині. Від 1989 року шаргородські францисканці проводили тут систематичну катехизацію та регулярно відправляли богослужіння для римо-католиків, які складають більшість населення села.

ШАРОВЕЧКА. Костел Матері Божої Святого Розарію (1999 - 2004). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

31336 Шаровечка,
вул. 9 Травня, 1

Перша згадка про село Шаровечка датується 1621 роком. Нині проживає у ньому понад 2300 селян, половина з яких має польське етнічне походження.

У 1920 році у Шаровечці було споруджено на кладовищі цегляну каплицю, яку 1935 року розібрали за вказівкою радянської, влади, а з цієї цегли збудували колгоспний склад. У 70-х роках ХХ століття на місці колишньої каплиці спорудили барак, у якому відбувались богослужіння. У 1999-2004 роках за кошти жителя села Олегу Чарнецького було споруджено мурований костел, а 7 жовтня 2004 року засновано місцеву парафію.

ШЕПЕТІВКА. Костел Воздвиження Святого Хреста (1989 - 1990). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30400 Шепетівка,
вул. Пліщинська, 151,
+380 (3840) 512-07,
www: shepetivka.ofm.org.ua,
f.b.: shepetivka.ofm

Перша згадка про Шепетівку датується 1594 роком, 1619 року поселення отримало магдебурзьке право. У 1896 році Шепетівка стала центром волості, у 1923 році - центром округи, а від 1930 року є районним центром, в якому нині проживає понад 41 тисяча мешканців.

У 1859 році у Шепетівці було збудовано філіальний мурований храм. У 1939 році радянська влада святиню закрила та повністю знищила.

Після відновлення церковного життя місцевими вірними спочатку опікували оо.-капуцини (Меси відправлялись у приватному будинку або під голим небом). У 1989-1990 роках завдяки зусиллям майбутнього єпископа Станіслава Широкорадюка OFM у Шепетівці спорудили новий мурований костел.

ШИШЛІВЦІ. Костел Серця Діви Марії (1991 - 1994). Закарпатська обл., Ужгородський р-н

89420 Шишлівці,
вул. Ужгородська, 30,
f.b.: sisloci.r.k.plebania

Вперше село Шишлівці ('Syslocz', 'Zysluch') згадується у документі від 1323 року. Нині тут проживає трохи більше трьох сотень мешканців, майже 60 відсотків яких мають угорське етнічне походження.

Парафіяльну спільноту римо-католиків у цьому селі заснували 1989 року. Раніше місцеві віряни не мали своєї святині. Будівництво власного мурованого костелу розпочали у 1991 році. Завершили спорудження святині 1994 року. Новозбудований храм було освячено 30 жовтня цього ж року. 25 березня 2017 року єпископ Антал Майнек OFM освятив золоту корону для скульптурки Матері Божої Фатімської, а також парафіяльні приміщення.

ШУМСЬК. Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1994 - 2005). Тернопільська обл., Кременецький р-н

4710? Шумськ

Вперше Шумськ письмово згадується 1149 роком, потім - у 1199, 1233 і 1259 роках. 1881 року у містечку проживало понад півтори тисячі мешканців, на початку 90-х років XIXст. - близько 2300, 1906 року - 4411, нині - 5400 осіб. У 1939р. втратив статус містечка, отримав назву Шумське, 1940 року став райцентром, а 1960 року - селищем міського типу. У 1999р. відновлено статус міста та назву Шумськ. 2020 року увійшов до Кременецького району.

Шумський костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії францисканців конвентуальних першої половини XVIIIст. царська влада 1832 року віддала православним. До кінця 50-х років XIXст. місцеві римо-католики Шумська змушені були користуватись маленькою цвинтарною каплицею, доки у 50-х роках цього століття не збудували другий костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Проте цей храм тепер вже радянська влада спочатку зачинила, перетворивши його на часткову руїну внаслідок варварського використання, а в квітні 1985 року повністю знищила, залишивши від нього лише фундамент.

ЮХИМІВКА. Костел св. Антонія (1991 - 2002). Вінницька обл., Жмеринський р-н

23542 Юхимівка,
вул. Молодіжна, 1

У XVIIIст. Йоахим Потоцький оселив на своїй землі півсотні родин московітів-старообрядців. Село називали Йоахимівкою, доки у царській Росії не перейменували на Єфімовку. Пізніше воно поповнилось українцями та поляками. 1893 року тут проживало 1260 селян, 1905 року - 1157, 1925 року - 1883, у тому числі 1708 українців, 157 московітів та 18 поляків, нині - близько тисячі осіб. До 2020 року село входило до Шаргородського району.

Раніше місцеві римо-католики належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Мурафі. Не маючи своєї святині, відвідували парафіяльний костел на відстані десятка кілометрів. І лише у 90-х роках ХХст. приступили до спорудження свого храму.

Фільми




Вік