ПОНІНКА. Костел Божого Милосердя (1992 - 1994). Хмельницька обл., Шепетівський р-н

30511 Понінка,
вул. Ватутіна, 19б,
+380 (3843) 716-14

Поселення Понінка вважається заснованим 1740 року, а 1938 року отримало статус селища міського типу. Нині у ньому проживає понад сім тисяч мешканців.

У 1992 році у Понінці було зареєстровано римсько-католицьку громаду, яка у період з 1992 - 1994 років спорудила мурований костел завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM. Єпископ Ян Ольшанський MIC консекрував храм. 10 травня 2014 року за участю єпископа Леона Дубравського OFM на теренах села було встановлено скульптуру Матері Божої Фатімської.

ПОТІЇВКА. Каплиця Матері Божої Ангельської (1996). Житомирська обл., Житомирський р-н

12225 Потіївка

Село вважається заснованим у 80-х роках XVIст. (є згадка 7 вересня 1614 року), спочатку називалося Ложниці. У документах XVII-XVIII століть зустрічаються дві назви - Вереміївка і Потіївка, проте від XIXст. називають лише Потіївкою. У 80-х роках тут проживало близько 570 мешканців, на початку ХХст. - вже тисяча, нині - понад 1700 осіб. У 1922-1959рр. Потіївка була райцентром, потім входила до Радомишльського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Непорочного Зачаття Діви Марії у Горбулові на Житомирщині. На початку ХХ століття їх чисельність досягла трьох сотень осіб, проте своєї святині вони не мали.

ПРОСКУРІВКА. Костел Відвідин Пресвятої Діви Марії (1994 - 1998). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32164 Проскурівка,
вул. Шевченка, 41а

Вперше у документах поселення згадується у 1493 році під назвою Плоскирівка (Плоскирівці), його частини мали назви Маковетчина, Білявщина, Скуревщина та Гайдамаки. Нині тут проживає майже тисяча мешканців.

Раніше місцеві римо-католики не мали своєї святині (правда, є непідтверджена інформація про існування у селі в давні часи філіальної каплиці парафії св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Мукарові (Підлісному)). У 1993 році було освячено хрест та земельна ділянка під будівництво мурованого костелу. 1994 року затвердили статут парафіяльної спільноти. А в 1994-1998 роках під керівництвом о. Йосипа Чопа відбувалось спорудження храму. Його консекрував 1998 року єпископ Ян Ольшанський MIC.

РАДЕЦЬКА БОЛЯРКА. Каплиця пристосована св. Августина (1992). Житомирська обл., Житомирський р-н

12021 Радецька Болярка

Вже на початку XIX століття тут оселились польські переселенці, проте село вважається заснованим приблизно у середині цього століття. 1906 року у ньому проживало 348 мешканців, 1926 року - 510 (більшість становили поляки), нині - понад сто осіб. Радецька Болярка входила до Пулинського району, а від 2020 року є частиною Житомирського.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії св. Яна Непомуцького у Пулинах, своєї святині не мали. Від 1990 року ними опікувались паллотини із житомирської парафії Божого Милосердя, а в 1992-2001 роках тут служили священники із згромадження Місіонерів Святої Родини з Польщі.

РАХНИ-ЛІСОВІ. Костел Божого Милосердя (199? - 2003). Вінницька обл., Тульчинський р-н

23536 Рахни-Лісові,
вул. Паркова, 59

Першу згадку про Рахни(-Лісові) містить документ від 9 квітня 1626 року, який засвідчує знищення села татарами, тобто існувало воно ще раніше (вважається заснованим 1607 року). У 1639 та 1654 роках Рахни згадуються як містечко. 1893 року тут проживало 2071 мешканців, 1901 року - 2512, 1905 року - 2714, 1926 року - 3738. У 1918-1923рр. Рахни Лісові були волосним центром. Нині село має близько 5 тисяч осіб, до 2020 року входило до Шаргородського району.

Католики латинського обряду раніше належали до парафії св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії / св. Антонія у Красному. У 189?-х - 190?-х роках їх було майже півсотні, і свої святині вони не мали. Споруджена у другій половині 90-х років ХІХст. за проектом відомого архітектора Владислава Городецького палацова каплиця православної родини місцевих власників Балашових, яку інколи вважають католицькою, була православною (нині перебуває у частково зруйнованому стані).

РИЖІВ. Каплиця св. Филипа Апостола (1999). Житомирська обл., Бердичівський р-н

13210 Рижів,
вул. Партизанська, 1а

Вважається, що село було засноване в середині XVII століття. У 1906 році тут проживало лише 81 мешканців, 1926 року - 554 особи, у тому числі 398 поляків, 1931 року - 621, нині село нараховує трохи більше сотні осіб. Входило до Чуднівського району, а від 2020 року є частиною Бердичівського.

Католики латинського обряду села належали до парафії Знайдення Святого Хреста у Чуднові, проте своєї святині не мали. У радянські часи вони відвідували костели у Житомирі і Покостівці, а в пострадянські - у Чуднові, Карвинівці та Бердичеві.

РОКИТНЕ. Каплиця св. Терези від Немовляти Ісуса (1995 - 200?). Рівненська обл., Сарненський р-н

34200 Рокитне,
вул. Незалежності, 38,
+380 (3635) 228-48,
f.b.: 1081560245189885

Рокитне вважається заснованим 1888 роком як Охотникове. У 1922 році поселення перейменували на Рокитне, а 1927 року йому надали міські права. За радянської влади стало селищем міського типу та райцентром, а від 2020 року входить до Сарненського району. Проживає у Рокитному близько 6700 мешканців.

Місцеві римо-католики спочатку належали до парафії Воздвиження Хреста Господнього в Олевську. У 1921 році вони увійшли до новоутвореної парафії св. Станіслава у Томашгороді, а 1927 року отримали власну парафію із збудованою 1926 року дерев'яною каплицею св. Терези від Немовляти Ісуса.

РОМАНІВ (Дзержинськ). Костел св. Станіслава єп. мч. (199?). Житомирська обл., Житомирський р-н

13002 Романів,
вул. Костельна, 11,
+380 (4146) 233-61

Романів, названий в давньоукраїнські часи на честь батька короля Данила Галицького - князя Романа Галицького, вперше у документах згадується 1471 роком. 1798 року тут проживало 656 мешканців, 1925 року - 2901, нині - близько 7800 осіб. У 1816-1817рр. Романів став містечком, від 1923 року є селищем (міського типу). У 1933-2003рр. мав назву Дзержинськ. Був райцентром, а від 2020 року входить до Житомирського району.

Католики латинського обряду Романова належали до парафії Знайдення Хреста Господнього у Чуднові. У 1811-1830 роках місцевий власник Йосиф Іллінський здійснив невдалі спроби заснування у містечку костельно-монастирських комплексів оо.-єзуїтів, сс.-маріявіток та сс.-візитанток.

РУДКА. Костел Доброго Пастиря (1995 - 1999). Хмельницька обл., Кам‘янець-Подільський р-н

32421 Рудка

Село вперше у документах згадується як Рудище 1592 року, а через 7 років - під сучасною назвою Рудка. Нині його населяє понад 800 осіб.

Відомо, що 1897 року тут проживало 578 римо-католиків із 1488 мешканців, а 1901 року - 390 (із 1116), проте своєї святині вони не мали. Невеличкий мурований костел було споруджено у 1995-1999 роках завдяки зусиллям та коштам місцевих парафіян під керівництвом о. Альбіна Собєха СР. Ним послуговуються також римо-католики із Лисогірки.

САТАНІВ. Костел Ясногірської Пресвятої Діви Марії, Матері Церкви (1990 - 1994). Хмельницька обл., Хмельницький р-н

32034 Сатанів,
вул. Цісара Олександра, 24,
+380 (3851) 423-35,
f.b.: satanivpauliny

Сатанів відомий в документах із 1404 року. У 1436р. чи 1444р. отримав магдебурзьке право. 1629 року у містечку проживало понад 4 тисячі мешканців, 1641 року повторно отримано магдебурзьке право. 1720 року місто мало близько 2000 жителів, 1780 року - 2745, 1830 року - 2756, 1863 року - 3199, 1873 року - 4677, 1893 року - 3200, 1905 року - 4092, 1924 року - 4028, нині - понад 2300 осіб. У 1920-х - 1959 роках Сатанів був райцентром, 1938 року став селищем (міського типу), до 2020 року входив до Городоцького району.

Споруджений у 1591-160? роках костел Пресвятої Трійці у Сатанові, відбудований на початку XVIII століття та частково перебудований 1817 року, радянська влада знищила у 30-х роках ХІХ століття (за іншою інформацією, лише частково, а повністю - після ІІсв. війни), розібравши його на будматеріали (душпастирів було арештовано, а парафію ліквідовано).

Фільми




Вік