75134 Абрикосівка,
вул. Південна, 15,

Хутір у цьому місці з'явився ще у 90-х роках ХІХ століття, проте село вважається заснованим у 1928 році як Сад-комбінат ім. Фрунзе. З 1957 року називається Абрикосівкою. Населення - близько 1200 мешканців. У селі є церква Почаївської ікони Божої Матері Херсонської єпархії Московського патріархату та костел Матері Божої Фатімської. Жодна з громад, яким належать ці святині, не є домінуючою, співіснують доброзичливо.

З 1999 року в Абрикосівці проводились богослужіння у сім'ях парафіян. Статут парафії Матері Божої Фатімської було зареєстровано органами влади 12 вересня 2006 року, цього ж року в Абрикосівці розпочалось спорудження свого мурованого храму, яке здійснювалось на пожертви як місцевих вірян, так і сімей з Польщі.

31355 Андрійківці

Село Андрійківці існувало вже, принаймні, у XIX столітті. Нині чисельність його населення - майже шість сотень мешканців.

Римо-католики села раніше належали до парафії Провидіння Господнього у Фельштині, проте свого храму не мали. Після падіння комуністичного режиму збирались на богослужіння у приватних домівках, а потім облаштували у виділеному їм в оренду приміщенні колишнього бару каплицю, яку освятив єпископ Ян Нємєц. 2014 року розпочали будівництво мурованого костелу поряд із цією капличкою на земельній ділянці, яку освятив архієпископ Генрик Хозер із Варшави. Тоді залили фундамент та придбали стінні блоки, а наступного року взялись за зведення стін.

13400 Андрушівка,
вул. Київська, 7,
+380 (4136) 214-16

Андрушівка (стара назва - Андрусівка) вперше документально згадується 1683 роком. 1798 року тут проживало 1046 мешканців, 1850 року - 1367, наприкінці ХІХст. - 2181, 1911 року - 2359, нині - понад 8300 осіб. У 1859 році стала містечком, у 1923-1930рр. і від 1937 року до 2020 року була райцентром. 1938 року стала селищем міського типу, а 1975 року отримала статус міста.

Католики латинського обряду Андрушівки належали до парафії св. Антонія Падуанського у Котельні (нині - Стара Котельня). Мурована андрушівська каплиця постала у 1796-1798 роках коштом місцевого власника Йосифа Бєжинського (її спорудження було погоджено церковною владою 25 червня 1796 року).

32440 Балин

Поселення Балин відоме у джерелах, принаймні, з 1492 року (за непідтвердженою інформацією, називалось також як Чорний Брід). Наступного століття за сприяння нового власника Балин став містечком. Нині тут проживає понад дві тисячі мешканців.

Попри статус містечка місцеві римо-католики своєї святині не мали. З відродженням релігійного життя після падіння комуністичного режиму Балин стали обслуговувати священики із парафії св. Архангела Михаїла в Дунаївцях, але пізніше його віднесли до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Залісцях (після спорудження там костелу). Віряни Балина тривалий час послуговувались каплицею, облаштованою у приміщенні колишнього магазину.

11255 Бараші,
вул. Героїв Майдану, 18

Перша документальна згадка про Бараші датується 1586 роком, проте поселення значно старіше, про що свідчать знайдені у центрі села залишки городища Замчища XII-XIII століття. Від 1577 року деякий час вважалось містечком. 1880 року тут проживало близько семи сотень мешканців, 1890 року - вже 2200, 1906 року - 2609, 1923 року - 3353, нині ж - понад дві тисячі осіб. У 1923-1963 роках Бараші були райцентром, потім увійшли до Ємільчинського району, а 2020 року - до Новоград-Волинського, який перейменовано на Звягельський.

Колишній дерев'яний костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Барашах, споруджений 1795 року, знищила радянська влада 1935 року, тому вірянам довелось шукати іншу будівлю, придатну для облаштування в ній каплиці.

11252 Бастова Рудня,
вул. Лісова, 18

Село Бастова Рудня згадується у документах, принаймні, 1906 року. Нині його населення якого складає менше трьох сотень мешканців.

Храмом у Бастовій Рудні, спорудженим, ймовірно, у першому десятилітті XXІ століття, послуговуються також римо-католики сіл Бараші, Ганнопіль, Малий Яблунець, Непознаничі та Яблунець.

56100 Баштанка,
вул. Миколаївська, 2
+380 (51) 582-51-29

Заснували Баштанку на початку XIX століття переселенці із Полтавщини та Чернігівщини, і називалась вона до 1928 року Полтавкою. Статус міста отримала 1987 року, є районним центром з населенням понад 12 тисяч мешканців.

Із 1997 року сюди стали приїжджати оо.- христосівці із парафії в. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Миколаєві, богослужіння проводили у приватному будинку. Протягом кількох років вони згуртували тут спільноту вірян та допомогли зареєструвати місцеву парафію. Завдяки фінансовій допомозі тодішнього єпископа- помічника Кам'янець-Подільського Леона Дубравського OFM у Баштанці було придбано будинок на околиці міста, в якому і облаштували каплицю.