ЛИСЯНКА. Колишній костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії (1820 - 1826). Черкаська обл., Звенигородський р-н

19300 Лисянка

Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік, проте поселення тут існувало раніше, але було знищене нападниками. 1622 року отримала магдебурзьке право. Від 7 березня 1923 року Лисянка була районним центром. 1965 року отримала статус селища міського типу. Від 2020 року входить до Звенигородського району. Населення - понад 8 тисяч мешканців.

У 1733р. власниця Лисянки Теофілія Яблоновська здійснила фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців в ім’я Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (монастир) і св. Йосифа, Обручника (костел). Цю пожертву 1757 року підтвердив черговий місцевий власник Йосиф Яблоновський. Храм та монастир були дерев’яними. Проте 6 червня 1768 року гайдамаки на чолі із Залізняком знищили костел і монастир, а також вбили кількох францисканців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 11
1938 - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині;
2004 - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині;
- новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;
- відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий;
2020 - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі;
2021 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри;
Наступна дата: вересень, 12
1847 - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським;
1867 - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині;
1926 - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині;
2004 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський;

Костел (та монастир) францисканців відбудували знову з дерева 1792 року, проте вже скоро він став непридатним. На його місці 1820 року завдяки підтримці власниці Лисянки Йозефи Яблоновської, коштам парафіян та зусиллям францисканців постав мурований храм, який було освячено 1826 року. У 1832р. францисканський монастир царська влада ліквідувала, а костел став лише парафіяльним. Із францисканців залишився тільки о. Ян Пайончковський, який пропрацював тут дієцезіальним священником аж до смерті у 1861 році (про це свідчила меморіальна таблиця у храмі). 1860 року новий місцевий власник Вільгельм Радзивілл добудував дві вежі до святині. У 80-х роках парафія налічувала близько дев'яти сотень вірян у майже шести десятках навколишніх населених пунктах та мала філіальні каплиці у Стеблівці, Рижанівці та Багві.

У червні 1918 року повстанці проти гетьманської влади Скоропадського та німецьких військ змусили дві німецькі роти та півтори сотні урядових солдат зачинитись у лисянському костелі, штурм якого став успішним лише після застосування повстанцями артилерії (вочевидь, храм мав зазнати руйнувань). У радянські часи костел було зачинено, будівля поступово руйнувалась. Храм та залишки монастиря остаточно знищили у 30-х роках, а з отриманих будівельних матеріалів збудовали приміщення районної ветеринарної лікарні. Вже у цьому столітті було встановлено пам’ятний знак на місці, де колись стояв костел.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми