|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
19300 Лисянка
Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік, проте поселення тут існувало раніше, але було знищене нападниками. 1622 року отримала магдебурзьке право. Від 7 березня 1923 року Лисянка була районним центром. 1965 року отримала статус селища міського типу. Від 2020 року входить до Звенигородського району. Населення - понад 8 тисяч мешканців.
У 1733р. власниця Лисянки Теофілія Яблоновська здійснила фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців в ім’я Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (монастир) і св. Йосифа, Обручника (костел). Цю пожертву 1757 року підтвердив черговий місцевий власник Йосиф Яблоновський. Храм та монастир були дерев’яними. Проте 6 червня 1768 року гайдамаки на чолі із Залізняком знищили костел і монастир, а також вбили кількох францисканців.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
| Następna data: sierpień, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
Костел (та монастир) францисканців відбудували знову з дерева 1792 року, проте вже скоро він став непридатним. На його місці 1820 року завдяки підтримці власниці Лисянки Йозефи Яблоновської, коштам парафіян та зусиллям францисканців постав мурований храм, який було освячено 1826 року. У 1832р. францисканський монастир царська влада ліквідувала, а костел став лише парафіяльним. Із францисканців залишився тільки о. Ян Пайончковський, який пропрацював тут дієцезіальним священником аж до смерті у 1861 році (про це свідчила меморіальна таблиця у храмі). 1860 року новий місцевий власник Вільгельм Радзивілл добудував дві вежі до святині. У 80-х роках парафія налічувала близько дев'яти сотень вірян у майже шести десятках навколишніх населених пунктах та мала філіальні каплиці у Стеблівці, Рижанівці та Багві.
У червні 1918 року повстанці проти гетьманської влади Скоропадського та німецьких військ змусили дві німецькі роти та півтори сотні урядових солдат зачинитись у лисянському костелі, штурм якого став успішним лише після застосування повстанцями артилерії (вочевидь, храм мав зазнати руйнувань). У радянські часи костел було зачинено, будівля поступово руйнувалась. Храм та залишки монастиря остаточно знищили у 30-х роках, а з отриманих будівельних матеріалів збудовали приміщення районної ветеринарної лікарні. Вже у цьому столітті було встановлено пам’ятний знак на місці, де колись стояв костел.
Strona główna