ЛИСЯНКА. Колишній костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії (1820 - 1826). Черкаська обл., Звенигородський р-н

19300 Лисянка

Вперше Лисянка згадується в документах за 1593 рік, проте поселення тут існувало раніше, але було знищене нападниками. 1622 року отримала магдебурзьке право. Від 7 березня 1923 року Лисянка була районним центром. 1965 року отримала статус селища міського типу. Від 2020 року входить до Звенигородського району. Населення - понад 8 тисяч мешканців.

У 1733р. власниця Лисянки Теофілія Яблоновська здійснила фундацію костельно-монастирського комплексу францисканців в ім’я Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (монастир) і св. Йосифа, Обручника (костел). Цю пожертву 1757 року підтвердив черговий місцевий власник Йосиф Яблоновський. Храм та монастир були дерев’яними. Проте 6 червня 1768 року гайдамаки на чолі із Залізняком знищили костел і монастир, а також вбили кількох францисканців.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;
Наступна дата: листопад, 15
1591 - храм св. Анни у Сусідовичах на Львівщині консекрував архієпископ Я. Соліковський;
1682 - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький;
1942 - майбутній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Ян Ольшанський висвячений на священника у Львові у семінарійному костелі архієпископом Болеславом Твардовським;
2000 - архієпископ М. Яворський освятив тимчасову каплицю, прибудовану до поверненого костелу св. Якова Ап. у Краковці на Львівщині;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відновлену каплицю Матері Божої Святого Розарію в Косові на Івано-Франківщині;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький інтронізував мощі св. Йоана Павла ІІ та освятив бічний вівтар Божого Милосердя в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;

Костел (та монастир) францисканців відбудували знову з дерева 1792 року, проте вже скоро він став непридатним. На його місці 1820 року завдяки підтримці власниці Лисянки Йозефи Яблоновської, коштам парафіян та зусиллям францисканців постав мурований храм, який було освячено 1826 року. У 1832р. францисканський монастир царська влада ліквідувала, а костел став лише парафіяльним. Із францисканців залишився тільки о. Ян Пайончковський, який пропрацював тут дієцезіальним священником аж до смерті у 1861 році (про це свідчила меморіальна таблиця у храмі). 1860 року новий місцевий власник Вільгельм Радзивілл добудував дві вежі до святині. У 80-х роках парафія налічувала близько дев'яти сотень вірян у майже шести десятках навколишніх населених пунктах та мала філіальні каплиці у Стеблівці, Рижанівці та Багві.

У червні 1918 року повстанці проти гетьманської влади Скоропадського та німецьких військ змусили дві німецькі роти та півтори сотні урядових солдат зачинитись у лисянському костелі, штурм якого став успішним лише після застосування повстанцями артилерії (вочевидь, храм мав зазнати руйнувань). У радянські часи костел було зачинено, будівля поступово руйнувалась. Храм та залишки монастиря остаточно знищили у 30-х роках, а з отриманих будівельних матеріалів збудовали приміщення районної ветеринарної лікарні. Вже у цьому столітті було встановлено пам’ятний знак на місці, де колись стояв костел.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми