СМІЛА. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (1818 - 1827). Черкаська обл., Черкаський р-н

20700 Сміла,
вул. Черкаська, 33

У документах Великого князівства Литовського зазначено, що на місці хутора 1542 року з'явилось поселення Яцькове-Тясмино. Назва Сміла вживається з першої половини XVII століття. У 1648-1667 була сотенним містечком Чигиринського полку. З 1923 року Сміла є районним центром, а з 1926 року - містом. Проживає у ньому понад 67 тисяч мешканців.

У 1818-1827 роках у Смілій коштом Антонія Совецького було споруджено костел у неокласичному стилі на місці старої дерев'яної каплиці св. Варвари, зведеної наприкінці 60-х років XVIII століття Ксаверієм Любомирським (за іншою інформацією, тут спочатку за кошти Самойлова був збудований у 1805 році храм із соснових брусів, який швидко став непридатним). Інтер’єр костелу прикрашали, зокрема, два великих образи, написані відомим живописцем Пашковським.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 17
1746 - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753 - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906 - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989 - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005 - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006 - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015 - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині;
- єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Наступна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1929-2000 роках храм перебував закритим (використовувався як будинок культури, а потім як районна бібліотека). У 1947-1949 роках було знесено центральну вежу, розібрано дзвіницю і демонтовано підлогу з мармуру. 1972 року до костелу добудували приміщення бібліотеки і адміністрації парку. У 2000 році було передано парафії документи на святиню, проте храм повернули лише у грудні 2003 року. У січні 2002 року у будівлі костелу сталася пожежа. З березня 2004 року святиня ремонтується, вірні добиваються повернення колишнього парафіяльного будинку, що стоїть поруч.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

Смілу обслуговують дієцезіальні священники (у 2006-2013 роках тут також відправляли богослужіння греко-католики).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.