ТАЛЬНЕ. Костел св. Анни (1827 - 185?). Черкаська обл., Звенигородський р-н

20400 Тальне,
вул. Самойлова, 22,

Вперше письмово Тальне згадується у 40-х роках XVII століття, а після 1664 року вважається містом. 1797 року було містечком, в якому проживало 1287 мешканців, на початку 60-х років наступного століття - майже 5300 осіб, у тому числі близько 250 римо-католиків. У 1866 році Тальне стало центром волості. З 1923 року було районний центр, з 1926 року - селищем міського типу, 1964 року отримало статус міста, в якому нині проживає майже 13 тисяч мешканців. Від 2020 року входить до Звенигородського району.

Спочатку католики латинського обряду містечка належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані. В джерелах будівництво мурованого костелу в Тальному часто датують 1702 роком - датою на бічній стіні храму. Якщо під час відновлення у 1992 році 'напівзруйнованої' святині цю дату реставрували вірно, то виходить, що 1702 року постала лише каплиця, і на її фасаді увіковічнено час спорудження. А вже пізніше каплицю добудували, внаслідок чого колишній фасад став бічною стіною. Втім, таке припущення потребує наявності хоча б одного підтверджуючого документа.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

1 серпня 1839 року Лев Наришкін за дорученням своєї дружини Ольги із Потоцьких звернувся із листом до Міністерства внутрішніх справ з проханням про надання дозволу закінчити будівництво католицької каплиці в маєтку його дружини у містечку Тальному. Розгляд прохання тривав майже рік. Було встановлено, що будівництво каплиці розпочали 1827 року, проте не завершили, оскільки фундатор коштів не передав, а добровільних пожертв парафіян виявилось недостатньо. 8 березня 1840 року за №578 Департамент Духовних справ дав дозвіл на закінчення будівництва, але за певних умов, зокрема, не створювати в Тальному окрему парафію та не мати тут свого священника, а лише доїжджого з Умані.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії ця каплиця в Тальному згадується від 1851 року, але вже у складі парафії у Звенигородці. Ще 1846 року єдина донька Льва Наришкіна Софія вийшла заміж за графа Петра Шувалова та отримала як весільний посаг Тальне. Газета «Киевские губернские ведомости» за №40 від 5 жовтня 1857 року писала: «будучи православним, Петро Павлович Шувалов помітив, що в Тальному проживають і католики, тому попросив дозволу на будівництво костелу для служіння». За наявності такої інформації, спорудження костелу (вірніше, перебудову каплиці на костел) більш вірогідно датувати кінцем 50-х років ХІХ століття, а дату на бічній стіні вважати помилковою (схематизми датують костел 1840 роком).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

За інформацією схематизмів 1876-1877 років, тоді (чи навіть раніше) Тальне вже було філією звенигородківської парафії та обслуговувалась окремим душпастиром о. Яном Чернявським. Статусу філії Тальне не втратило і пізніше (храм відновлювався одним із синів князя Сергія Довгорукого у 1910-1911 роках), а останній раз у цій якості згадується у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року. 1927 року радянська влада костел зачинила (там був склад хімдобрив, інкубаторна станція, друкарня, а потім - цех по виробництву пам'ятників).

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1992 році повернену та напівзруйновану радянською владою святиню реставрували під керівництвом художника Андрія Кулагіна. 26 липня 1999 року відновлений храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк OFM під титулом св. Анни. 29 липня 2017 року єпископ Віталій Кривицький SDB освятив ікону святої Анни у відбудованому головному вівтарі костелу. Тальне обслуговують дієцезіальні священники.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.