 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
20400 Тальне,
вул. Самойлова, 22,
Вперше письмово Тальне згадується у 40-х роках XVII століття, а після 1664 року вважається містом. 1797 року було містечком, в якому проживало 1287 мешканців, на початку 60-х років наступного століття - майже 5300 осіб, у тому числі близько 250 римо-католиків. У 1866 році Тальне стало центром волості. З 1923 року було районний центр, з 1926 року - селищем міського типу, 1964 року отримало статус міста, в якому нині проживає майже 13 тисяч мешканців. Від 2020 року входить до Звенигородського району.
Спочатку католики латинського обряду містечка належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані. В джерелах будівництво мурованого костелу в Тальному часто датують 1702 роком - датою на бічній стіні храму. Якщо під час відновлення у 1992 році 'напівзруйнованої' святині цю дату реставрували вірно, то виходить, що 1702 року постала лише каплиця, і на її фасаді увіковічнено час спорудження. А вже пізніше каплицю добудували, внаслідок чого колишній фасад став бічною стіною. Втім, таке припущення потребує наявності хоча б одного підтверджуючого документа.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: październik, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Następna data: październik, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
1 серпня 1839 року Лев Наришкін за дорученням своєї дружини Ольги із Потоцьких звернувся із листом до Міністерства внутрішніх справ з проханням про надання дозволу закінчити будівництво католицької каплиці в маєтку його дружини у містечку Тальному. Розгляд прохання тривав майже рік. Було встановлено, що будівництво каплиці розпочали 1827 року, проте не завершили, оскільки фундатор коштів не передав, а добровільних пожертв парафіян виявилось недостатньо. 8 березня 1840 року за №578 Департамент Духовних справ дав дозвіл на закінчення будівництва, але за певних умов, зокрема, не створювати в Тальному окрему парафію та не мати тут свого священника, а лише доїжджого з Умані.
У схематизмах Луцько-Житомирської дієцезії ця каплиця в Тальному згадується від 1851 року, але вже у складі парафії у Звенигородці. Ще 1846 року єдина донька Льва Наришкіна Софія вийшла заміж за графа Петра Шувалова та отримала як весільний посаг Тальне. Газета «Киевские губернские ведомости» за №40 від 5 жовтня 1857 року писала: «будучи православним, Петро Павлович Шувалов помітив, що в Тальному проживають і католики, тому попросив дозволу на будівництво костелу для служіння». За наявності такої інформації, спорудження костелу (вірніше, перебудову каплиці на костел) більш вірогідно датувати кінцем 50-х років ХІХ століття, а дату на бічній стіні вважати помилковою (схематизми датують костел 1840 роком).
За інформацією схематизмів 1876-1877 років, тоді (чи навіть раніше) Тальне вже було філією звенигородківської парафії та обслуговувалась окремим душпастиром о. Яном Чернявським. Статусу філії Тальне не втратило і пізніше (храм відновлювався одним із синів князя Сергія Довгорукого у 1910-1911 роках), а останній раз у цій якості згадується у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1925 року. 1927 року радянська влада костел зачинила (там був склад хімдобрив, інкубаторна станція, друкарня, а потім - цех по виробництву пам'ятників).
У 1992 році повернену та напівзруйновану радянською владою святиню реставрували під керівництвом художника Андрія Кулагіна. 26 липня 1999 року відновлений храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк OFM під титулом св. Анни. 29 липня 2017 року єпископ Віталій Кривицький SDB освятив ікону святої Анни у відбудованому головному вівтарі костелу. Тальне обслуговують дієцезіальні священники.
