ЗВЕНИГОРОДКА. Костел Преображення Господнього (1799 - 1808). Черкаська обл., Звенигородський р-н

20200 Звенигородка,
вул. Шевченка, 1

У давньоруські часи місто називалось Звенигород, проте його зруйнували татаро-монголи. Воно відродилось пізніше на новому місці, на 3 кілометри південніше. Перша письмова згадка про нього датується 1394 роком. В часи козацько-польських війн Звенигородка була сотенним містом Корсунського полку, а 1792 року отримала магдебурзьке право. З 1798 року - центр повіту. У 1923 році Звенигородка стала центром однойменного району, з 1927 року її віднесено до категорії селищ міського типу, 1938 року стала містом районного підпорядкування. Населення - понад 17 тисяч мешканців.

Парафія у Звенигородці була заснована 1766 року коштом Фелікса Солтика, 1776 року додаткові кошти на її забезпечення виділив король Станіслав Август. Тоді ж і розпочали будівництво дерев'яного костелу, наріжний камінь якого освятив о. Палуцький. У 1780 році душпастирював тут о. Лоєцький.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;
Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У 1799 році Соломія Солтик виділила кошти на спорудження на місці дерев'яного нового мурованого храму (у стилі пізнього класицизму із елементами неоготики) та семінарії при ньому. Будівництво, яке велось зусиллями о. Грабовського, затягнулось через недостатність коштів внаслідок смерті фундаторки у 1803 році і завершилось 1808 року, коли костел було освячено 6 серпня. Спорудили також і семінарію, але її закрила царська влада 1839 року, а в 50-х роках ХХ століття цю будівлю зніс комуністичний режим.

Джерело фотознімка: m-a-d-m-a-x.livejournal.com

У радянські часи костел закрили. Під час німецької окупації його використовували у якості православної церки, потім - як інтернат для бездомних дітей, на початку 60-х років - як спортзал, а через деякий час відремонтували та перебудували на автостанцію, поділивши будівлю на два поверхи. У 1999 році колишній костел повернули римо-католикам та заново освятили. Проте за рішенням суду 2001 року вірянам віддали лише другий поверх, і лише 2009 році (знову рішенням суду) храм повернули повністю. Святиня потребує ремонту.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.