ЧЕРНІВЦІ. Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1904 - 1908). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59002 Чернівці,
вул. Капеланська, 31

Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.

Проявлену у 90-х роках ХІХст. ініціативу чернівецьких працівників залізниці, які були переважно римо-католиками, спорудження костелу неподалік вокзалу, підтримала Львівська курія, виділивши для цього початкові кошти. 1896 року було створено комітет будівництва храму та розпочався збір коштів на теренах Буковини, проте в результаті не вдалось отримати достатньої для початку спорудження святині суми.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: січень, 13
1850 - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським;
1901 - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща);
2013 - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові;
Наступна дата: січень, 14
1722 - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському;
1729 - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський;
1850 - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького;
1919 - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський;

У 1903 році в Чернівцях заснували товариство з будівництва 'залізничного' костелу, статут якого влада затвердила наступного року. Спорудження храму приурочили до п'ятдесятиріччя правління цісаря Франца Йосифа І. Завдяки внескам членів товариства та пожертвам доброчинців будівництво святині нарешті вдалось розпочати. А завершили її спорудження 1908 року. Вона була філіальною чернівецької парафії Воздвиження Святого Хреста, проте у схематизмах Львівської архідієції чомусь взагалі не згадується (можливо тому, що вважалась власністю товариства).

Джерело фотознімка: heritage-ua-ro.org

Після ІІ світової війни більшість парафіян-поляків у Чернівцях виїхала до Польщі. Костельне майно храму частково також вивезли до Польщі, а решту віддали до парафіяльної святині. 1946 року будівлю 'залізничного' костелу передали залізничному училищу як клубне приміщення, а наприкінці 50-х років тут облаштували кінотеатр.

Фотознімок: Мар‘ян Сковира

На початку 90-х років частково зруйнований колишній римсько-католицький храм св. Антонія у Чернівцях опинився в розпорядженні греко-католиків, які після капітального ремонту послуговуються ним як церквою Різдва Пресвятої Богородиці та св. Антонія. Формально вони отримали її у свою власність рішенням 26 сесії Чернівецької міської ради ІV скликання від 1 листопада 2004 року.

Джерело фотознімка: facebook.com/100064440172706
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.