ЧЕРНІВЦІ. Цвинтарна каплиця без титулу (1861). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59003 Чернівці,
вул. Зелена

Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.

Кладовище на вулиці Зеленій у Чернівцях, яке нині є частиною історико-культурного заповідника, офіційно розпочало функціонувати 1866 року, проте перші поховання тут відбулись ще на початку XIX століття. Служило воно усім християнам не залежно від їхньої конфесійної чи етнічної приналежності, у тому числі і римо-католикам. Каплиця парафії Воздвиження Святого Хреста на цьому кладовищі постала не пізніше 1861 року (вперше згадується у схематизмі Львівської архідієцезії, складеному на початок 1862 року).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Наступна дата: травень, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

Причому, ця цвинтарна каплиця в Чернівцях була громадською, і в ній проводились богослужіння, хоча і не регулярно. Окрім того, як свідчить пам'ятна таблиця всередині святині, в ній захоронені священники як місцевої парафії, так і інших парафій Чернівецького деканату: Антоній Кунц (1864р.), Фелікс Левандовський (1913р.), Йосиф Рашке (1918р.), Михайло Карпінський (1918), Сигизмунд Шимонович (1910р.), Климентій Свобода (1928р.), Кароль Моросевич (1929р.), Войтех Грабовський (1939р.) і Філіп Бібжицький (1940р.).

Центральна верхня частина таблиці в чернівецькій цвинтарній каплиці містить ще одне ім'я - Алоїса Бома (1858р.), судового секретаря, якого іноді теж відносять до священників, проте схематизми періоду 40-х - 50-х років XIXст. не подають його у своїх індексах. Можливо, він був в якийсь спосіб причетний до будівництва каплиці та першим у ній захоронений. Вказівку на цю святиню містять усі схематизми аж до 1914 року.

У пострадянський період цвинтарною каплицею у Чернівцях продовжують опікуватись місцеві парафіяни. 2009 року її було відремонтовано, 11 листопада цього ж року її освятив єпископ-помічник Львівський Леон Малий. Напис у вехній частині фасаду 'Beati mortui, qui in Domino moriuntur' із Одкровення св. Йоана Богослова сповіщає нам латинською мовою, що блаженні лише ті мертві, які вмирають у Господі.