59003 Чернівці,
вул. Зелена
Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.
Кладовище на вулиці Зеленій у Чернівцях, яке нині є частиною історико-культурного заповідника, офіційно розпочало функціонувати 1866 року, проте перші поховання тут відбулись ще на початку XIX століття. Служило воно усім християнам не залежно від їхньої конфесійної чи етнічної приналежності, у тому числі і римо-католикам. Каплиця парафії Воздвиження Святого Хреста на цьому кладовищі постала не пізніше 1861 року (вперше згадується у схематизмі Львівської архідієцезії, складеному на початок 1862 року).
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Następna data: czerwiec, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
Причому, ця цвинтарна каплиця в Чернівцях була громадською, і в ній проводились богослужіння, хоча і не регулярно. Окрім того, як свідчить пам'ятна таблиця всередині святині, в ній захоронені священники як місцевої парафії, так і інших парафій Чернівецького деканату: Антоній Кунц (1864р.), Фелікс Левандовський (1913р.), Йосиф Рашке (1918р.), Михайло Карпінський (1918), Сигизмунд Шимонович (1910р.), Климентій Свобода (1928р.), Кароль Моросевич (1929р.), Войтех Грабовський (1939р.) і Філіп Бібжицький (1940р.).
Центральна верхня частина таблиці в чернівецькій цвинтарній каплиці містить ще одне ім'я - Алоїса Бома (1858р.), судового секретаря, якого іноді теж відносять до священників, проте схематизми періоду 40-х - 50-х років XIXст. не подають його у своїх індексах. Можливо, він був в якийсь спосіб причетний до будівництва каплиці та першим у ній захоронений. Вказівку на цю святиню містять усі схематизми аж до 1914 року.
У пострадянський період цвинтарною каплицею у Чернівцях продовжують опікуватись місцеві парафіяни. 2009 року її було відремонтовано, 11 листопада цього ж року її освятив єпископ-помічник Львівський Леон Малий. Напис у вехній частині фасаду 'Beati mortui, qui in Domino moriuntur' із Одкровення св. Йоана Богослова сповіщає нам латинською мовою, що блаженні лише ті мертві, які вмирають у Господі.
Чернівці окрім вже згаданої парафіяльної святині мають ще костели Пресвятого Серця Ісуса Христа і св. Архангела Михаїла в Садгорі, а також колишній храм св. Антонія Падуанського.
Kościoły i kaplice Ukrainy