|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469
Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.
Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.
Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Парафію у Садгорі заснували у 1777-1778 роках, проте пристосована для богослужінь дерев'яна будівля була у поганому технічному стані, тому вже у середині 90-х років XVIII століття було прийнято рішення про будівництво костелу. Але тільки 1805 року розпочалась підготовка до нього, яку 1809 року довелось зупинити внаслідок складної ситуації на Буковині, що опинилась в центрі протистояння ворогуючих Туреччини, Росії та Австрії. У 1813-1814 роках владні інституції надали дозволи та здійснили приписи щодо спорудження храму на півтисячі осіб та парафіяльного будинку. Відповідальним за будівництво призначили інженера-австрійця Йоганна Бангольцеля.
Вже восени 1814 року за настоятеля о. Валентина Строменгера були повністю зведені стіни мурованого костелу у Садгорі, спорудження якого здійснювали коштом владних інституцій, релігійного фонду та місцевих жителів, у тому числі євреїв, на земельній ділянці, подарованій землевласником Теодором Мустацею. Завершили будівництво храму та його облаштування наступного року, а восени освятили під титулом св. Архангела Михаїла. 1816 року почали спорудження парафіяльного та інших службових будинків. У 1826 році відбулась консекрація костелу. У 30-х роках парафію чисельністю 1000-1300 вірян у містечку та кількох сусідніх селах обслуговував о. Франциск Ріхтер, якого у 40-х роках замінив о. Антоній Голинський.
У 50-х - 60-х роках XIXст. парафією у Садгорі (понад півтори тисячі вірних, більше десятка населених пунктів) опікувався настоятель о. Емануель Свобода, у 70-х та на початку 80-х років - о. Ян Яблонський, а від 1884 року - о. Михайло Пьотровський. При ньому 1897 року храм було розширено (та наступного року реконсекровано), оскільки кількість парафіян зросла майже удвічі. Від початку ХХ століття до 1912 року близько 2800 вірян перебувало під опікою настоятеля о. Олександра Хшановича, а від 1914 року до, принаймні, 1925 року настоятелем у Садгорі служив о. Йосиф Стейнбах. Парафія мала каплицю у Чорнівці.
За радянської влади костел закрили у 1962 році, розмістивши у ньому склад продовольчих товарів. Повернули храм 1991 року, його тоді частково впорядкували та освятили, а ремонт святині продовжувався далі. 4 жовтня 2003 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив храм санктуарієм Пресвятої Діви Марії Фатімської. 28 вересня 2020 року єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресбітерії костелу.
Парафію у Чернівцях-Садгорі обслуговують дієцезіальні священники.
Чернівці окрім парафіяльної святині Воздвиження Святого Хреста мають ще костел Пресвятого Серця Ісуса Христа, а також цвинтарну каплицю.
Головна сторінка