CZERNIOWCE - Sadagóra. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (1814 - 1815). Sanktuarium Najświętszej Maryi Panny Fatimskiej (2018). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469

Чернівці (Черн) відомі з ХІІст., коли буковинські землі були частиною Галицького та Галицько-Волинського князівств. Пізніше згадуються 8 жовтня 1408 року, а також у 1456, 1457 і 1488 (як місто і центр повіту) роках. В Австрійській імперії 1776 року стали знову містом, з 1787 року були центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. - столицею Буковинської провінції. У 1784р. тут разом із передмістям проживало близько 3200 мешканців, 1857 року - 21588, у тому числі 12290 німців, 4800 румунів, 3500 українців і 810 поляків, 1900 року - 67622, 1914 року - 120000, 1930 року - 150000, 1940 року - 180000, нині - понад 260 тисяч осіб. Із 1940р. Чернівці є обласним центром.

Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.

Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 08
1724	- коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824	- костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829	- костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853	- архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860	- інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885	- освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901	- новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909	- освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911	- помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930	- новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931	- освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995	- храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001	- повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003	- єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013	- єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014	- освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018	- єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021	- костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Następna data: wrzesień, 09
1923	- єпископ Кароль Фішер освятив на Львівщині перенесений до Вацевичів (від 1945р. - Залужани) липовецький дерев'яний костелик Благовіщення Пресвятої Діви Марії;
2001	- в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині кардинал Мар'ян Яворський коронував образ Матері Божої Стрийської короною, освяченою у Львові 26 червня 2001 року Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ;

Парафію у Садгорі заснували у 1777-1778 роках, проте пристосована для богослужінь дерев'яна будівля була у поганому технічному стані, тому вже у середині 90-х років XVIII століття було прийнято рішення про будівництво костелу. Але тільки 1805 року розпочалась підготовка до нього, яку 1809 року довелось зупинити внаслідок складної ситуації на Буковині, що опинилась в центрі протистояння ворогуючих Туреччини, Росії та Австрії. У 1813-1814 роках владні інституції надали дозволи та здійснили приписи щодо спорудження храму на півтисячі осіб та парафіяльного будинку. Відповідальним за будівництво призначили інженера-австрійця Йоганна Бангольцеля.

Вже восени 1814 року за настоятеля о. Валентина Строменгера були повністю зведені стіни мурованого костелу у Садгорі, спорудження якого здійснювали коштом владних інституцій, релігійного фонду та місцевих жителів, у тому числі євреїв, на земельній ділянці, подарованій землевласником Теодором Мустацею. Завершили будівництво храму та його облаштування наступного року, а восени освятили під титулом св. Архангела Михаїла. 1816 року почали спорудження парафіяльного та інших службових будинків. У 1826 році відбулась консекрація костелу. У 30-х роках парафію чисельністю 1000-1300 вірян у містечку та кількох сусідніх селах обслуговував о. Франциск Ріхтер, якого у 40-х роках замінив о. Антоній Голинський.

У 50-х - 60-х роках XIXст. парафією у Садгорі (понад півтори тисячі вірних, більше десятка населених пунктів) опікувався настоятель о. Емануель Свобода, у 70-х та на початку 80-х років - о. Ян Яблонський, а від 1884 року - о. Михайло Пьотровський. При ньому 1897 року храм було розширено (та наступного року реконсекровано), оскільки кількість парафіян зросла майже удвічі. Від початку ХХ століття до 1912 року близько 2800 вірян перебувало під опікою настоятеля о. Олександра Хшановича, а від 1914 року до, принаймні, 1925 року настоятелем у Садгорі служив о. Йосиф Стейнбах. Парафія мала каплицю у Чорнівці.

За радянської влади костел закрили у 1962 році, розмістивши у ньому склад продовольчих товарів. Повернули храм 1991 року, його тоді частково впорядкували та освятили, а ремонт святині продовжувався далі. 4 жовтня 2003 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив храм санктуарієм Пресвятої Діви Марії Фатімської. 28 вересня 2020 року єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресбітерії костелу.