 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
58025 Чернівці,
вул. Івана Підкови, 10,
+380 (372) 56-14-37,
f.b.: 757028404664469
Чернівці (Черн) відомі з ХІІ століття, коли давньоукраїнські буковинські землі були частиною Галицького та Галицько- Волинського князівств. Пізніше Чернівці згадуються 8 жовтням 1408 року, а у 80-ті роки XV століття стали центром повіту та отримали статус міста. В Австрійській імперії місто з 1787 року було центром циркулу Галицької провінції, а зі середини XIXст. стало столицею окремої Буковинської провінції. З 1940р. після об'єднання Чернівецького та Хотинського повітів Чернівці є обласним центром. Проживає у ньому понад 266 тисяч мешканців.
Садгора вважається заснованою 1770 року, 1801 року отримала статус торгового містечка. У 1774р. тут проживала лише сотня мешканців, 1869 року - 6009, 1880 року - 5019, 1910 року - 4600. У 1949р. стала селищем міського типу, була райцентром, а нині є частиною Чернівців.
Після входження у 1774 року Буковини до складу Австрійської імперії понад сотня садгорських римо-католиків послуговувалась каплицею, облаштованою ними у залишеній турками дерев'яній будівлі. Богослужіння для них проводив австрійський військовий капелан.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
Парафію у Садгорі заснували у 1777-1778 роках, проте пристосована для богослужінь дерев'яна будівля була у поганому технічному стані, тому вже у середині 90-х років XVIII століття було прийнято рішення про будівництво костелу. Але тільки 1805 року розпочалась підготовка до нього, яку 1809 року довелось зупинити внаслідок складної ситуації на Буковині, що опинилась в центрі протистояння ворогуючих Туреччини, Росії та Австрії. У 1813-1814 роках владні інституції надали дозволи та здійснили приписи щодо спорудження храму на півтисячі осіб та парафіяльного будинку. Відповідальним за будівництво призначили інженера-австрійця Йоганна Бангольцеля.
Вже восени 1814 року за настоятеля о. Валентина Строменгера були повністю зведені стіни мурованого костелу у Садгорі, спорудження якого здійснювали коштом владних інституцій, релігійного фонду та місцевих жителів, у тому числі євреїв, на земельній ділянці, подарованій землевласником Теодором Мустацею. Завершили будівництво храму та його облаштування наступного року, а восени освятили під титулом св. Архангела Михаїла. 1816 року почали спорудження парафіяльного та інших службових будинків. У 1826 році відбулась консекрація костелу. У 30-х роках парафію чисельністю 1000-1300 вірян у містечку та кількох сусідніх селах обслуговував о. Франциск Ріхтер, якого у 40-х роках замінив о. Антоній Голинський.
У 50-х - 60-х роках XIXст. парафією у Садгорі (понад півтори тисячі вірних, більше десятка населених пунктів) опікувався настоятель о. Емануель Свобода, у 70-х та на початку 80-х років - о. Ян Яблонський, а від 1884 року - о. Михайло Пьотровський. При ньому 1897 року храм було розширено (та наступного року реконсекровано), оскільки кількість парафіян зросла майже удвічі. Від початку ХХ століття до 1912 року близько 2800 вірян перебувало під опікою настоятеля о. Олександра Хшановича, а від 1914 року до, принаймні, 1925 року настоятелем у Садгорі служив о. Йосиф Стейнбах. Парафія мала каплицю у Чорнівці.
За радянської влади костел закрили у 1962 році, розмістивши у ньому склад продовольчих товарів. Повернули храм 1991 року, його тоді частково впорядкували та освятили, а ремонт святині продовжувався далі. 4 жовтня 2003 року єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений розпис костелу. 27 травня 2018 року архієпископ Мечислав Мокшицький проголосив храм санктуарієм Пресвятої Діви Марії Фатімської. 28 вересня 2020 року єпископ Едуард Кава освятив два нових вітражі в пресбітерії костелу.
Парафію у Чернівцях-Садгорі обслуговують дієцезіальні священники.
