|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
60400 Глибока,
вул. Глибоцька, 6,
+380 (3734) 232-96
Перша писемна згадка про Глибоку датується 1438 роком, згадується також у 1490 і 1491 роках. 1900 року тут проживало 4429 мешканців, у тому числі 3184 українців, 227 румунів, 499 німців і 207 поляків, 1910 року - 5549 осіб, з них 3400 українців, 641 поляків, 601 румунів, 485 німців. У 1919-1940рр. село називалось Адинката, у 1940-2020рр. було райцентром, а від 1956 року є селищем (міського типу). Нині тут проживає понад дев'ять тисяч осіб.
Місцева римсько-католицька громада входила до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, яка нині знаходиться на території Румунії. В середині ХІХст. Глибока мала лише десяток вірян, наприкінці цього століття їх було вже майже дві сотні. До парафіяльного храму було далеченько, тому їм дозволялось також користуватись місцевою греко-католицькою церквою.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 12 | |
| 1755 | - о. Антоній Воллович призначений єпископом-ординарієм Луцьким; |
| 1776 | - Львівська катедра стала санктуарієм Матері Божої Милосердної; |
| 1782 | - Луцький єпископ-помічник Ян Качковський освятив новобуздований костел Пресвятої Діви Марії у Городищі на Хмельниччині; |
| 1786 | - єпископ Фелікс Турський освятив наріжний камінь майбутнього домініканського храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Тульчині на Вінничині; |
| 1911 | - освячено наріжний камінь каплиці в Ілавчому на Тернопільщині; |
| 1912 | - закладено наріжний камінь костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Польщі у Берестянах на Львівщині; |
| 1928 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений та оснащений храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Чорнушовцях на Львівщині; |
| 1934 | - єпископ Євгеній Базяк освятив дзвін 'Миколай' в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині; |
| 1935 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині консекрував архієпископ Болеслав Твардовський; |
| 1937 | - єпископ Євгеній Базяк консекрував новозбудований та оснащений храм св. Варвари у Биткові на Івано-Франківщині; |
| 1940 | - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич помер у Луцьку та був похований на місцевому кладовищі; |
| 2018 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2024 | - єпископ Олександр Язловецький в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині коронував скульптурку Фатімської Богоматері освяченою Папою Франциском короною; |
| Наступна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
У 1899-1906 роках коштом місцевого власника Олександра Скібневського на виділеній ним земельній ділянці в центрі села постав завдяки зусиллям вірян та був оснащений і освячений під титулом Матері Божої Скорботної невеликий мурований храм. Поруч збудували також дзвіницю і парафіяльний будинок. У 1910 році тут створили парафіяльну експозитуру, яка вперше подається у схематизмі Львівської архідієцезії, укладеному на початок 1913 року. Тоді 280 вірних села перебували під душпастирською опікою експозита о. Йосифа Янішевського.
Схематизм наступного, 1914 року показує глибоцьку експозитуру у складі ще десятьох сусідніх сіл загальною чисельністю понад 1200 осіб. О. Янішевський і далі продовжував тут працювати, а, принаймні, від 1922 року у селі вже служив о. Станіслав Ціхоцький. При ньому експозитура 1923 року стала самостійною парафією, яка 1925 року налічувала дев'ять з половиною сотень вірян та мала муровану 1913 року каплицю в Тарашанах. Пізніше глибоцьку перафію перевели до складу Ясської дієцезії.
В середині 40-х років ХХст., після того, як більшість вірян-поляків виїхала із Глибокої, забравши зі собою частину костельного майна, радянська влада храм зачинила та використовувала його почергово в якості кінотеатру, адміністративної будівлі енергозбуту, а потім - архіву. У 1992-1993 роках колишній костел повернули місцевим вірним, які його відремонтували (каплиця у Тарашанах не збереглась, її зруйнували ще 1940 року). У 2016 році храм було відновлено як ззовні, так і зі середини.
Парафію у Глибокій обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка