|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
60400 Глибока,
вул. Глибоцька, 6,
+380 (3734) 232-96
Перша писемна згадка про Глибоку датується 1438 роком, згадується також у 1490 і 1491 роках. 1900 року тут проживало 4429 мешканців, у тому числі 3184 українців, 227 румунів, 499 німців і 207 поляків, 1910 року - 5549 осіб, з них 3400 українців, 641 поляків, 601 румунів, 485 німців. У 1919-1940рр. село називалось Адинката, у 1940-2020рр. було райцентром, а від 1956 року є селищем (міського типу). Нині тут проживає понад дев'ять тисяч осіб.
Місцева римсько-католицька громада входила до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, яка нині знаходиться на території Румунії. В середині ХІХст. Глибока мала лише десяток вірян, наприкінці цього століття їх було вже майже дві сотні. До парафіяльного храму було далеченько, тому їм дозволялось також користуватись місцевою греко-католицькою церквою.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У 1899-1906 роках коштом місцевого власника Олександра Скібневського на виділеній ним земельній ділянці в центрі села постав завдяки зусиллям вірян та був оснащений і освячений під титулом Матері Божої Скорботної невеликий мурований храм. Поруч збудували також дзвіницю і парафіяльний будинок. У 1910 році тут створили парафіяльну експозитуру, яка вперше подається у схематизмі Львівської архідієцезії, укладеному на початок 1913 року. Тоді 280 вірних села перебували під душпастирською опікою експозита о. Йосифа Янішевського.
Схематизм наступного, 1914 року показує глибоцьку експозитуру у складі ще десятьох сусідніх сіл загальною чисельністю понад 1200 осіб. О. Янішевський і далі продовжував тут працювати, а, принаймні, від 1922 року у селі вже служив о. Станіслав Ціхоцький. При ньому експозитура 1923 року стала самостійною парафією, яка 1925 року налічувала дев'ять з половиною сотень вірян та мала муровану 1913 року каплицю в Тарашанах. Пізніше глибоцьку перафію перевели до складу Ясської дієцезії.
В середині 40-х років ХХст., після того, як більшість вірян-поляків виїхала із Глибокої, забравши зі собою частину костельного майна, радянська влада храм зачинила та використовувала його почергово в якості кінотеатру, адміністративної будівлі енергозбуту, а потім - архіву. У 1992-1993 роках колишній костел повернули місцевим вірним, які його відремонтували (каплиця у Тарашанах не збереглась, її зруйнували ще 1940 року). У 2016 році храм було відновлено як ззовні, так і зі середини.
Парафію у Глибокій обслуговують дієцезіальні священники.
Головна сторінка