|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
Молодія входила до складу села Козмин, відомого у джерелах із 1334 року (тоді тут було зафіксовано місію ордену Братів менших (міноритів)). Наступна згадка про Козмин (3 квітня 1488 року) вважається датою заснування Молодії, проте достовірно це село задокументоване лише в австрійський період. 1782 року у ньому оселились перші німецькі колоністи (шваби). 1880 року тут проживало 4192 мешканців, нині - майже чотири тисячі жителів. До 2020 року село входило до Глибоцького району.
Коли перші німецькі колоністи оселились у Молодії, вся Буковина формально входила до складу Баківської дієцезії на чолі із єпископом, який резидував у Снятині, а буковинськими римо-католиками опікувались австрійські військові капелани. 1786 року, після утворення в Буковині парафій та її входження до Львівської архідієцезії, віряни Молодії чисельністю 72 особи, перебуваючи у складі парафії у Чернівцях, змушені були долати 11 кілометрів часом важко прохідного шляху до дерев'яної парафіяльної каплиці.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 12 | |
| 1612 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Жидачеві на Львівщині консекрував Баковський єпископ В. Любенецький; |
| 1752 | - черговий костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Перевалах на Волині консекрував єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський; |
| 1908 | - освячено наріжний камінь костелу у Скородинцях на Тернопільщині; |
| 1930 | - костел у Заболотті на Волині освятив єпископ Адольф Шельонжек; - новозбудований та оснащений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у (Війткевичах (нині - Камяне) освятив єпископ Стефан Вальчикевич; |
| 1996 | - єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка консекрував перенесений костел св. Анни у Ковелі на Волині; |
| Наступна дата: жовтень, 13 | |
| 1738 | - у Варшаві помер колишній єпископ-ординарій Кам'янець-Подільський Станіслав Гозій; |
| 1765 | - о. Ігнатія Оссолінського, майбутнього ординарія Київського, висвятив на єпископа у львівському францисканському костелі Святого Хреста архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1782 | - архієпископ Фердинанд Кіцький консекрував відремонтований костел св. Марії Магдалини в Кукільниках на Івано-Франківщині; |
| 1895 | - освячено новоспоруджений костел Пресвятого Серця Господа Ісуса в Тамановичах на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський вмурував наріжний камінь в пресбітерій храму Христа Царя в Івано-Франківську; |
| 1991 | - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь під спорудження костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа
у Стратіївці на Вінничині; - єпископ Ян Пурвінський коронував скульптурку Фатімської Матері Божої в Довбиші на Житомирщині; |
| 1997 | - костел Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2001 | - костел Божого Милосердя у Сутисках на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2005 | - єпископ Леон Дубравський консекрував новоспоруджений костел Матері Божої Фатімської у Городищі на Хмельниччині; - єпископ Броніслав Бернацький освятив каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив та вмурував наріжний камінь храму Матері Божої Фатімської у Зимній Воді під Львовом; |
Львівські архієпископи за наслідками парафіяльних візитацій Буковини у листах до цісаря неодноразово пропонували утворити там нові парафії, у тому числі в Молодії, проте безрезультатно. 1857 року село разом із присілками Дерелуй і Францталь налічувало 410 вірян, а на початку 80-х років їх стало вже майже тисячу. Проте навіть через сотню років після оселення німці-колоністи не тільки не мали своєї каплиці, але й серед них, як писав молодий новопризначений чернівецький вікарій о. Йоганнес Петерс 'дух алкоголю витіснив дух Христа'. Саме завдяки зусиллям о. Петерса в Молодії розпочалась активна підготовка до спорудження власної святині. І вже наприкінці літа 1885 року її було збудовано коштом місцевих вірян. Новоспоруджений мурований костел освятили під титулом Матері Божої Святого Розарію 8 вересня цього ж року.
Із 1885 року душпастирство в Молодії здійснювали оо.-єзуїти із Чернівців, яке 1893 року знову перейшло до парафіяльного духовенства. 23 січня 1893 року було подано заяву до крайового уряду про створення парафії у Молодії. А заснували її лише 10 квітня 1901 року декретом №1206 архієпископа Львівського Йосифа Більчевського, охопила вона тоді ще шість сусідніх сіл та нараховувала півтори тисячі вірян. Першим настоятелем призначили о. Станіслава Георгія Ші, який прослужив тут, принаймні, до 1925 року. Завдяки йому не тільки було оновлено та придбане нове оснащення храму, але й суттєво покращилось життя парафіян через створення ним місцевих фінансових, культурних та інших інституцій. 1925 року парафія мала понад 1700 вірян та каплицю 1922 року у Францталі.
Пізніше у Молодії працювали оо. Ганс Боєскул, Август Золандковський, Адольф Ботковський та Губерт Віґард (буковинські парафії перейшли до Ясської дієцезії). Внаслідок переселення парафіян німецького походження парафія перестала існувати у першій половині 40-х років. Колишні жителі села, які відвідали свою стару батьківщину, повідомляли, що від їхнього костелу залишились лише фундаменти.
Головна сторінка