|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
60435 Тереблече,
вул. Головна
Вперше село Тереблече (Теребляч) згадується 11 березня 1446 року, потім - у 1508 році. Переважна більшість селян була румунами. В австрійські часи у селі та поблизу оселились польські (гуралі), яких інколи називають словацькими, та німецькі (шваби) колоністи. На початку 90-х років ХІХст. румунська частина села мала понад 2300 мешканців, а німецька - близько 1100. У 1953р. поселення об'єднали в одне під назвою Порубне, якому 1995 року повернули історичну назву. Нині тут проживає понад 3100 мешканців. До 2020 року село входило до Глибоцького району.
Римо-католицька громада села, яка складалась із польської та більш численної німецької спільнот, належала до парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, який нині є територією Румунії. В середині ХІХст. їх було понад чотири сотні, а на початку 80-х років - півтисячі осіб. Саме тоді завдяки серетському настоятелю о. Марцелію Хмурі у Тереблечому вдалось збудувати каплицю.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
Так, видання «Bonus Pastor» від 24 липня 1880 року опублікувало лист о. Хмури, в якому він просив про початкову пожертву на будівництво каплиць в парафії, у тому числі і Тереблечому, бо тут бідних та жахливо обмежених в коштах німців нелегко переконати зробити внесок, а, побачивши, що вже є початок, вони, можливо, також зробили б свої пожертви. 19 лютого наступного року це ж видання інформує, що допомогу надано у розмірі 200 флоринів (ще 200 флоринів обіцяли зібрати віряни). І, нарешті, 18 листопада 1882 року там же повідомлено, що храм вартістю 500 флоринів вже збудовано та освячено.
Невеликий мурований костел-каплицю в центрі Тереблечого освятили під титулом cвв. Апп. Петра і Павла. Вперше у схематизмах Львівської архідієцезії він подається 1883 року саме із датою спорудження та освячення у 1882 році, проте через кілька років дату перестали вказувати, а з'явилась вона лише 1908 року (причому, як 1883 рік). 1914 року в румунській частині села проживало 468 римо-католиків, в німецькій - 208, 1925 року село мало 545 католиків латинського обряду, а 1937 року - 269 вірян німецького і приблизно стільки ж вірян польського етнічного походження. З кінця 20-х років вся серетська парафія разом із Тереблечем, як і решта буковинських парафій, належала до Ясської дієцезії, єпископ-ординарій якої Міхай Робу 16 травня 1937 року очолив у селі урочистості з нагоди П'ятидесятниці.
Після ІІ світової війни костел у Тереблечому залишався чинним, проте богослужіння відбувались рідко. Із 70-х років Месу у храмі більш регулярно звершували священники із парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях. У першій половині 90-х років костел було відремонтовано та розширено. Втім, деякі відновлювальні роботи у ньому продовжувались і далі.
Тереблече обслуговують дієцезіальні священники з парафії Матері Божої Скорботної у Глибокій.
Головна сторінка