CHOCIM. Dawny kościół p.w. św. Mikołaja BP (1863). Czerniowiecki obw., Dniestrowski r-n

Informacja

60000 Хотин,
вул. Олімпійська, 75

Поселення вперше письмово згадується 22 вересня 1002 року, є згадки у документах кінця XIVст. і 8 жовтня 1408 року. На початку XIXст. Хотин став центром повіту. У 1778р. у місті проживало 16857 мешканців, 1880 року - 19400, 1930 року - 15287, нині - понад дев'ять з половиною тисяч осіб. До 2020 року Хотин був районним центром.

У 1343 році у Хотині було засновано францисканську місію, яка, швидше за все, проіснувала недовго. Значно пізніше у місті в складі Баківської дієцезії вже існувала парафія, яка не вціліла в часи турецького поневолення. 29 вересня 1805 року римо-католики міста та околиць отримали від російської влади колишній мусульманський молитовний дім (дерев'яну споруду з черепичним дахом), який пристосували під храм. 22 жовтня 1808 року місцевий парафіяльний священник о. Діонізій Тарновський освятив його під титулом св. Миколая.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 18
1783	- о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським;
1928	- о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським;
2010	- єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом;
2020	- кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках;
Następna data: lipiec, 19
1768	- храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський;
1811	- єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку;
1925	- освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові;
1936	- освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині;
1998	- єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2014	- відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою;
2015	- єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ;

Святиня у Хотині мала чотири дерев'яні вівтарі, головний з яких містив зображення св. Миколая. Проте вже 1825 року цей храм був у поганому технічному стані, але невеликій спільноті католиків латинського обряду чисельністю близько півтисячі вірян доводилось ще довго ним користуватись. Спочатку вони входили до Могильовської архідієцезії, від 1814 року - до Кам'янецької дієцезії, а в середині XIXст. перейшли до новоутвореної Тираспольської дієцезії. Втім, вже 1842 року російській владі на затвердження був представлений проект мурованого костелу, який вона відхилила через його надто католицький характер. У 1861р. постав інший проект, авторство якого приписують маловідомому інженеру чи архітектору Костянтину Кур(к)овському (ймовірно, належав до штату губернських будівельних комісій або військово-інженерних відомств та працював на теренах Бессарабської губернії і Поділля).

Збудувати, в основному, мурований костел у Хотині вдалось ще 1863 року, до розпалу Січневого повстання 1863-1864 років (царська влада під час пізніших суворих репресій проти католиків цього б не дозволила зробити). Новоспоруджений коштом вірних храм освятили під старим титулом св. Миколая єп., проте потім ще кілька десятиліть тривало його викінчення, оздоблення та оснащення. У другій половині 70-х років близько 2100 парафіян Хотинського повіту, а також австрійського і румунського прикордоння обслуговував о.-кармеліт Стефан Рижий, наприківнці 90-х років тут служив о. Антоній Радзишевський (понад півтори тисячі вірян), а, принаймні, від 1903 року - о. Йосиф Окунський, під душпастирською опікою якого 1917 року перебувало понад 1100 вірних. При ньому 29 (16 за юліанським календарем) травня 1908 року нарешті викінчений та достатньо оснащений костел консекрував єпископ Тираспольський Йосиф Кесслер.

В радянські часи зачинений костел в Хотині, який під час ІІ світової війни був частково пошкоджений, у 1954-1958 роках перебудували на спортивну школу, що призвело до втрати багатьох архітектурних деталей та первісного вигляду будівлі, але її загальна структура збереглась. Пізніше з'явились інші прибудови. Нині колишній римсько-католицький храм є частиною споруд єдиної у місті та районі дитячо-юнацької спортивної школи ДЮСШ 'Центр спорту' Хотинської міської ради.

У пострадянські часи римо-католиків Хотина обслуговували священники Кам'янець-Подільської дієцезії, парафії якої розташовані на протилежному березі Дністра. Богослужіння відбувались у приватних будинках. Зі середини 2000-х років католики латинського та візантійського обряду послуговувались одним із приміщень Управління Пенсійного фонду України (вул. Івана Франка), а пізніше, за непідтвердженою інформацією, вірянам дозволили користуватись новоспорудженою греко-католицькою церквою Преображення Господнього.