|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59324 Витилівка
Витилівка вважається заснованою у XIVст., проте перша письмова згадка про неї датується 1504 роком. У 1881 році тут проживало 557 мешканців, нині село має понад тисячу осіб. До 2020 року входило до Кіцманського району.
Католики латинського обряду Витилівки належали до парафії Воздвиження Святого Хреста у Кіцмані. В середині XIX століття їх чисельність становила близько трьох десятків вірян, а наприкінці цього століття вже перевищила дев'ять десятків. І своєї святині у селі вони не мали.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 14 | |
| 1619 | - освячено під титулом Матері Божої Умиління костел бернардинів у Сокалі на Львівщині; |
| 1868 | - архієпископ Франциск Вежхлейський консекрував костел св. Миколая у Соколові на Львівщині; |
| 1903 | - архієпископ Йосиф Більчевський освятив оновлений головний вівтар костелу св. Станіслава єп. мч. у Фірлеєві (Липівці) на Івано-Франківщині; - єпископ Кароль Фішер повторно освятив костел св. Миколая єп. у Дублянах на Львівщині; |
| 1992 | - повернений храм Пресвятої Трійці у Любомлі на Волині освятив о. Людвіг Камілєвський; |
| 1996 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині проголосили санктуарієм Умираючого Господа Ісуса з Милятина; |
| 2014 | - єпископ Леон Дубравський у співлужінні єпископа Леона Малого консекрував костел Пресвятої Трійці в Окопах на Тернопільщині; |
| Następna data: czerwiec, 15 | |
| 1895 | - освячено наріжний камінь костелу Преображення Господнього у Семаківці на Тернопільщині; |
| 1913 | - архієпископ Йосиф Більчевський урочисто коронував образ Матері Божої Неустанної Допомоги головного вівтаря костелу Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі; |
| 1962 | - помер у Варшаві колишній архієпископ-митрополит Львівський Євгеній Базяк, похований в Кракові у Вавельській катедрі; |
| 2011 | - ординарій Київсько-Житомирський єпископ Ян Пурвінський зрікся з уряду, призначено ординарієм дієцезії з наданням титулу архієпископа ad personam єпископа Петра Мальчука; |
| 2019 | - єпископ Броніслав Бернацький впровадив реліквії св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського
у Южноукраїнську на Миколаївщині; - єпископ Едуард Кава впровадив мощі св. Антонія Падуанського до костелу св. Антонія Падуанського у Косові-Хом'яківці на Тернопільщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса призначено Апостольським нунцієм в Україні і титулярним архієпископом Мартани; |
Хоча у Витилівці і справді не було католицької каплиці латинського обряду, проте не пізніше 1897 року коштом місцевих землевласників Пас(с)акасів (католиків вірменського обряду), було збудовано мурований храм, який вперше у схематизмах Львівської архідієцезії вірменського обряду згадується 1898 року. Ним послуговувались не тільки нечисленні католики-вірмени родини фундатора та його дворової прислуги, що належали до вірменської парафії св. Григорія Просвітителя в Чернівцях, але й також більш численні місцеві римо-католики. Така практика між католиками цих двох обрядів була широко розповсюджена в Галичині та на Буковині. Зокрема, чернівецькі католики-вірмени користувались парафіяльним костелом Воздвиження Святого Хреста протягом майже століття, доки 1875 року не збудували свій храм.
В джерелах каплиці у Витилівці інколи приписують титул Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі. Ймовірно, що вона могла бути також родинною усипальницею Пас(с)акасів, які, до речі, цього ж, 1897 року частково профінансував також і спорудження церкви. Богослужіння у витилівській каплиці проводились нерегулярно. Цікаво, що чисельність місцевих римо-католиків у другому-третьому десятиліттях ХХст. різко зменшилась до двох-трьох десятків.
Нині колишня католицька святиня у Витилівці перебуває у занедбаному стані. Її намагались частково підремонтувати коштом польських організацій, щоб облаштувати у ній музей польської громади села, проте, схоже, безуспішно.
Strona główna