|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
60321 Бояни
Бояни існували вже наприкінці XIV століття, проте перша письмова згадка про поселення датується 4 січня 1523 роком (є також згадки 8 квітня 1528 року і 3 квітня 1560 року). 1880 року у містечку проживало 5096 мешканців, 1890 року - 6194, у тому числі 3805 румунів, 1149 німців, 956 українців і 200 поляків, 1930 року - 4242, нині село має понад 4200 осіб. До 2020 року входило до до Новоселицького району.
На старому католицькому кладовищі в Боянах, розташованому неподалік костелу св. Яна Непомуцького, збереглась колишня парафіяльна цвинтарна мурована каплиця. Вперше вона згадується у схематизмі Львівської архідієцезії, складеному на початок 1862 року.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 18 | |
| 1783 | - о. Каетан Кіцький номінований єпископ-помічником Львівським; |
| 1928 | - о. Франциск Лісовський призначений єпископом-помічником Львівським; |
| 2010 | - єпископ Маркіян Трофим'як на місці колишнього костелу Воздвиження Святого Хреста у Вирці на Рівненщині освятив встановлений там завдяки родині Горошкевичів хрест з відповідним надписом; |
| 2020 | - кардинал Конрад Краєвський за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископів Едварда Кави і Мар'яна Бучека освятив костел св. Йоана Павла ІІ у Сокільниках під Львовом та наріжний камінь майбутнього храму Христа Царя Всесвіту у Львові-Пасіках; |
| Następna data: lipiec, 19 | |
| 1768 | - храм Успіння Пресвятої Діви Марії у Раденичах на Львівщині консекрував єпископ І. Крижановський; |
| 1811 | - єпископ Каспер Цецішовський освятив головний вівтар костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1925 | - освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Асизького у Львові на Замарстинові; |
| 1936 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Комарниках на Львівщині; |
| 1998 | - єпископ Ян Пурвінський в костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині
коронував ікону Матері Божої папськими коронами; - у литовському місті Гаргждай отримав священничі свячення з рук єпископа Тельшяйського Антанаса Вайчюса майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2014 | - відремонтований храм Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях до 200-річчя освячення було проголошено малою базилікою; |
| 2015 | - єпископ Ян Пурвінський на площі перед костелом Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині освятив пам’ятник св. Йоану Павлу ІІ; |
Будівництво громадської цвинтарної каплиці у Боянах розпочалось приблизно тоді ж, коли і спорудження костелу, проте завершилось набагато раніше. Принаймні, схематизми датують її постання та освячення під титулом св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, 1860 роком. А також інформують, що в в цьому храмі відтоді і до консекрації парафіяльної святині 1887 року проводились богослужіння. Схоже, що останній раз боянська цвинтарна каплиця подається у схематизмі Львівської архідієцезії 1925 року (пізніше буковинські парафії перейшли до Ясської дієцезії).
Після того, як 1948 року костел у Боянах радянська влада зачинила та стала використовувати його в якості складу деревини та вугілля, місцеві римо-католики аж до повернення парафіяльної святині послуговувались цвинтарною каплицею. До них приїжджали священники із парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях. Нині каплицею на старому католицькому кладовищі ніхто не опікується. Нечисленним боянським вірянам через недостатність коштів досі не вдалось повністю відремонтувати навіть свій костел. Залишається надіятись, що колись таки вони зможуть взятись і за відновлення цвинтарної каплиці середини XIX століття, якщо, звичайно, її їм віддадуть. А поки що їм інколи вдається звершувати богослужіння в день Всіх Святих.
Strona główna