БОЯНИ. Костел св. Яна Непомуцького (1862 - 1884). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

60321 Бояни,
вул. Головна, 25,
f.b.: BukowinaBoian

Бояни існували вже наприкінці XIV століття, проте перша письмова згадка про поселення датується 4 січня 1523 роком (є також згадки 8 квітня 1528 року і 3 квітня 1560 року). 1880 року у містечку проживало 5096 мешканців, 1890 року - 6194, у тому числі 3805 румунів, 1149 німців, 956 українців і 200 поляків, 1930 року - 4242, нині село має понад 4200 осіб. До 2020 року входило до до Новоселицького району.

У 1786 році у Боянах було засновано капеланію, яку спочатку адміністрували душпастирі із парафії св. Архангела Михаїла у Садгорі. Принаймні, із 1833 року аж до середини 70-х років капеланію обслуговував адміністратор (потім - настоятель) о. Йосиф Барвульський. За цей час чисельність вірян в капеланії, яка охоплювала десяток населених пунктів, збільшилась із чотирьох сотень до понад 1300 осіб. Послуговувались звичайним будинком, пристосованим для богослужінь.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 06
1642 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904 - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927 - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992 - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;
Наступна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025 - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;

Будівництво сучасного мурованого костелу в Боянах розпочалось за о. Барвульського, не пізніше 1862 року, оскільки відтоді і до середини 80-х років цей храм згадується в схематизмах Львівської архідієцезії як ще не освячений. Також із початку 60-х років боянська капеланія, яка, принаймні, від 1857 року вже титулується святим Яном Непомуцьким, подається як самостійна парафія. Від 1878 року її обслуговував настоятель о. Яків Цвинарський.

Завдяки його зусиллям спорудження костелу в Боянах завершили 1884 року освяченням, ймовірно, 8 липня, а консекрація достатньо оснащеного храму відбулась 2 червня 1887 року під тим же титулом св. Яна Непомуцького. о. Цвинарський продовжував опікуватись боянськими парафіянами, принаймні, до 1914 року. Тоді парафія нараховувала понад 1700 вірних (сім населених пунктів), мала каплиці муровану цвинтарну у Боянах та дерев'яні у Новоселиці 1902 року і Раранчі (ниі - Рідківці) 1886 року, а перед І світовою війною розпочалось будівництво каплиці в Топорівцях.

Під час Ісв. війни московітські війська відібрали костел у Боянах, а о. Цвинарського та парафіян депортували до Росії, проте після війни храм знову став чинним. Парафія у Боянах, як і всі інші буковинські парафії, увійшла до складу Ясської дієцезії. Останній боянський душпастир о. Броніслав Гобовський разом із частиною вірян після ІІсв. війни виїхав до Польщі. Із 1948 року зачинена радянською владою святиня використовувалась як склад деревини та вугілля. Місцеві римо-католики послуговувались вже згаданою цвинтарною каплицею, до них приїжджав священник із парафії Воздвиження Святого Хреста у Чернівцях.

Повернули костел вірним у Боянах 1989 року, а на початку 90-х років його було частково відремонтовано та повторно освячено 1994 року. Втім, ремонтні роботи у храмі продовжуються досі (невелика спільнота вірян не спроможна відразу профінансувати весь необхідний об'єм навіть із залученням коштів доброчинців). Костел містить мощі блаженної Кароліни Кузкувни, яка під час Ісв. війни загинула мученицькою смертю від рук московітського солдата.

4 жовтня 2003 року єпископ Мар'ян Бучек освятив у Боянах відремонтований парафіяльний будинок, в якому після війни була лікарня, а з 1972 року - дитячий садок. 13 травня 2018 року єпископ Леон Малий освятив встановлену поблизу храму капличку св. Яна Непомуцького. Варто зазначити, що парафіяни зберегли від знищення частину костельного майна, зокрема, скульптуру св. Яна Непомуцького, яка у довоєнні часи була об'єктом паломництва з усієї Буковини. Бояни обслуговують дієцезіальні священники.

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми