BANIŁÓW - Augustendorf. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej / św. Marcina (1907). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

59020 Банилів-Підгірний,
вул. Кобилянської, 90a

Банилів-Підгірний відомий в джерелах із 1428 року. До 1946 року мав назву Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів. Наприкінці XVIII - на початку XIX століть сюди прибули польські переселенці, пізніше німецькі колоністи заснували присілок Августендорф. 1900 року у Молдавському Банилі проживало 4806 мешканців (2071 українців, 1374 румунів, 878 німців та 483 поляків), а в Августендорфі - 550 (515 німців, 31 українців і 4 румуни). Нині село має понад 4 тисячі осіб. До 2020 року входило до Сторожинецького району.

Римо-католики Молдавського Банила та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині ХІХст. їх було до двох сотень, а на початку 80-х років цього століття - вже півтисячі. Тоді тут і постала перша святиня.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: październik, 10
1717	- храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха;
1737	- інгрес митрополита Львівського архієпископа Миколая Вижицького до Львівської архікатедри;
1775	- архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Богородчанах на Івано-Франківщині та освятив головний і бічні вівтарі;
1837	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував костел св. Миколая у Смтричі на Хмнльниччині;
1892	- єпископ Антоній Церр консекрував костел Пресвятої Трійці у Канделі на Одещині;
1906	- о. Владислав Бандурський отримав призначення єпископом-помічником Львівським;
1937	- новоспоруджену каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії у Джурині на Тернопільщині освятив о. Ян Дзюбан;
1998	- єпископ Станіслав Падевський став Львівським єпископом-помічником; - костел-церкву бл. Теодора Ромжі у Нижньому Коропці на Закарпатті консекрували єпископ Антал Майнек та греко-католицький владика Іван Семедій;
1999	- єпископ Рейгард Леттман з Німеччини освятив орган у Луцькій катедрі; - костел Пресвятої Трійці у Новгородці на Запоріжжі консекрував єпископ Леон Дубравський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив фундаменти костелу Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Архангела Михаїла у Мелітополі на Запоріжжі;
2020	- новозбудований костел Преображення Господнього в Кодимі на Одещині освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; - єпископ Станіслав Широкорадюк освятив стації Хресної дороги у костелі св. Станіслава єп. мч. у Балті на Одещині;
Następna data: październik, 11
1722	- єпископ Я. Шанявский консекрував новозбудований костел св. Мартина у Семенівці на Львівщині;
1778	- єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував костел св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині;
1883	- освячено новий орган у костелі Різдва св. Йоана Хрестителя в Мостиськах на Львівщині;
1896	- єпископ Тираспольський Антон Церр консекрував костел св. Франциска Ксаверія у Поріччі ( Раштадті) на Миколаївщині;
1908	- архієпископ Йосиф Більчевський освятив новозбудований храм у Тернополі під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги;
1997	- частково реставрований костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині освятив архієпископ М. Яворський;
2008	- реставрований костел Пресвятого Тіла і Крові Ісуса Христа у Ружині на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі св. Йосифа у Дніпропетровську освятив пам’ятну дошку про прибуття оо.-капуцинів в Україну, о. Мауро Йєрі освятив пам’ятний дзвін 800-річчя існування францисканців;
2014	- єпископ Станіслав Широкорадюк за участю архіпастирів Петра Мальчука, Леона Дубравського, Яна Собіло та Мар'яна Бучека реконсекрував відновлений костел св. Йосифа у Дніпропетровську;
2025	- єпископ Станіслав Широкорадюк консекрував новозбудований та оснащений костел Матері Божої Святого Розарію у Миколаєві;

У 1881 році у присілку Августендор Молдавського Банила було освячено під титулом св. Мартина дерев'яну каплицю, якою став пристосований приватний будинок. Наприкінці XIX століття село разом із присілками Августендорф, Кошуя, Гільча, Мега, Лаврена і Дунавець налічувало понад 1200 католиків латинського обряду. Зрозуміло, що їм потрібний був інший, значно більший храм. Проте отримали вони його лише після заснування в Августендорфі 1904 року парафіяльної експозитури, яка охопила також присілки і Давідени (нині - Давидівка) (Центр і Зруб) із громадськими каплицями у переважно польських присілках Дунавець (св. Лаврентія) і Лаврена (Матері Божої Святого Скапулярію) (не збереглись). Її стали обслуговувати австрійські оо.-тринітарії.

Завдяки зусиллям душпастирів-тринітаріїв в Августендорфі вже 1907 року було споруджено муровані костел та монастир, а 1908 року новозбудований храм консекрували під старим титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року австрійський уряд санкціонував заснування тут самостійної парафії, яка на той час налічувала понад 2300-2400 вірян, проте у схематизмах Львівської архідієцезії аж до 1923 року продовжувала подаватись як експозитура. Від початку утворення 1904 року і, принаймні, до 1929 року її обслуговував спочатку експозит, а потім і адміністратор о. Атаназій Зоннтаг.

У міжвоєнний період парафія в Августендорфі нараховувала понад 3 тисячі вірних, додались каплиці у вже згаданих Давіденах-Центрі і Давіденах-Зрубі. Останній тринітарій 1940 року виїхав до Німеччини, до 1946 року парафією опікувався польський о.-паллотин Вітольд Гадзєвич. Зачинений після цього радянською владою храм використовувався як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. Повернули святиню 1993 року. 9 липня 1994 року костел переосвятили після ремонту під титулом Пресвятої Трійці. 24 серпня 2003 року відбулось урочисте перенесення ікони Пресвятої Трійці із Старої Красношори - колишньої материнської парафії.