|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
59020 Банилів-Підгірний,
вул. Кобилянської, 90a
Банилів-Підгірний відомий в джерелах із 1428 року. До 1946 року мав назву Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів. Наприкінці XVIII - на початку XIX століть сюди прибули польські переселенці, пізніше німецькі колоністи заснували присілок Августендорф. 1900 року у Молдавському Банилі проживало 4806 мешканців (2071 українців, 1374 румунів, 878 німців та 483 поляків), а в Августендорфі - 550 (515 німців, 31 українців і 4 румуни). Нині село має понад 4 тисячі осіб. До 2020 року входило до Сторожинецького району.
Римо-католики Молдавського Банила та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині ХІХст. їх було до двох сотень, а на початку 80-х років цього століття - вже півтисячі. Тоді тут і постала перша святиня.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 16 | |
| 1746 | - заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині; |
| 1840 | - архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1861 | - освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині; |
| 1929 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1990 | - о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині; |
| 1998 | - інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри; |
| 2009 | - інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії; |
| 2015 | - на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел; |
| 2018 | - єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині; |
| Наступна дата: травень, 17 | |
| 1725 | - єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині; |
| 1827 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині; |
| 1885 | - інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського; |
| 1890 | - єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині; |
| 1910 | - костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 2009 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона
та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського; |
| 2014 | - урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського; |
У 1881 році у присілку Августендор Молдавського Банила було освячено під титулом св. Мартина дерев'яну каплицю, якою став пристосований приватний будинок. Наприкінці XIX століття село разом із присілками Августендорф, Кошуя, Гільча, Мега, Лаврена і Дунавець налічувало понад 1200 католиків латинського обряду. Зрозуміло, що їм потрібний був інший, значно більший храм. Проте отримали вони його лише після заснування в Августендорфі 1904 року парафіяльної експозитури, яка охопила також присілки і Давідени (нині - Давидівка) (Центр і Зруб) із громадськими каплицями у переважно польських присілках Дунавець (св. Лаврентія) і Лаврена (Матері Божої Святого Скапулярію) (не збереглись). Її стали обслуговувати австрійські оо.-тринітарії.
Завдяки зусиллям душпастирів-тринітаріїв в Августендорфі вже 1907 року було споруджено муровані костел та монастир, а 1908 року новозбудований храм консекрували під старим титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року австрійський уряд санкціонував заснування тут самостійної парафії, яка на той час налічувала понад 2300-2400 вірян, проте у схематизмах Львівської архідієцезії аж до 1923 року продовжувала подаватись як експозитура. Від початку утворення 1904 року і, принаймні, до 1929 року її обслуговував спочатку експозит, а потім і адміністратор о. Атаназій Зоннтаг.
У міжвоєнний період парафія в Августендорфі нараховувала понад 3 тисячі вірних, додались каплиці у вже згаданих Давіденах-Центрі і Давіденах-Зрубі. Останній тринітарій 1940 року виїхав до Німеччини, до 1946 року парафією опікувався польський о.-паллотин Вітольд Гадзєвич. Зачинений після цього радянською владою храм використовувався як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. Повернули святиню 1993 року. 9 липня 1994 року костел переосвятили після ремонту під титулом Пресвятої Трійці. 24 серпня 2003 року відбулось урочисте перенесення ікони Пресвятої Трійці із Старої Красношори - колишньої материнської парафії.
Банилів-Підгірний обслуговують оо.-місіонери (згромадження Отців Місіонерів св. Вікентія де Поля) з парафії св. Рози з Ліми у Давидівці-Центр.
Головна сторінка