BANIŁÓW - Augustendorf. Kościół p.w. Trójcy Przenajświętszej / św. Marcina (1907). Czerniowiecki obw., Czerniowiecki r-n

59020 Банилів-Підгірний,
вул. Кобилянської, 90a

Банилів-Підгірний відомий в джерелах із 1428 року. До 1946 року мав назву Банила над Серетом або Молдавський Банила (щоб відрізнити від Руського Банила, розташованого північніше), а до 1963 року - Банилів. Наприкінці XVIII - на початку XIX століть сюди прибули польські переселенці, пізніше німецькі колоністи заснували присілок Августендорф. 1900 року у Молдавському Банилі проживало 4806 мешканців (2071 українців, 1374 румунів, 878 німців та 483 поляків), а в Августендорфі - 550 (515 німців, 31 українців і 4 румуни). Нині село має понад 4 тисячі осіб. До 2020 року входило до Сторожинецького району.

Римо-католики Молдавського Банила та його присілків належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині ХІХст. їх було до двох сотень, а на початку 80-х років цього століття - вже півтисячі. Тоді тут і постала перша святиня.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 06
1872	- храм у Драганівці на Тернопільщині консекрував архієпископ Франциск Вежхлейський під титулом Матері Божої Сніжної;
1909	- храм св. Климентія i св. Катерини у Кроненталі (Кольчугіному) в Криму консекрував Тираспільський єпископ Йосиф Кесслер;
1993	- до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині 'повернулась' копія вивезеного до Польщі чудотворного образу Матері Божої;
1998	- освячено костел Святого Духа у Малих Крушлинцях на Вінничині;
2010	- архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Зіслання Святого Духа у Червонограді на Львівщині освятив новозбудований будинок з каплицею;
2015	- костел Пресвятого Серця Господа Ісуса у Строїнцях на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2021	- Київську співкатедру піднесено до рангу катедри, а Житомирська катедра отримала статус співкатедри;
Następna data: czerwiec, 07
1677	- єпископ Юрій Гедзинський освятив майбутню чудотворну ікону Матері Божої з Дитятком, яку пізніше помістили в головний вівтар костелу св. Анни у Зборові на Тернопільщині;
1868	- архієпископ Франциск Вежхлейський освятив наріжний камінь храму Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1873	- рукоположений в священники у Римі майбутній єпископ-помічник Львівський Йосиф Вебер;
1891	- за участю архієпископа Северина Моравського освячено фундамент костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа у Чернівцях;
1903	- костел св. Лаврентія у Хирові на Львівщині консекрував єпископ К. Фішер;
1911	- в Житомирі помер єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський, поховали на міському кладовищі;
1936	- освячено наріжний камінь костелу Христа Царя у Словіті на Львівщині;
1984	- майбутній єпископ-помічник Львівський Леон Малий висвячений на священника у Львові таємним єпископом Яном Ценським;
1990	- о. Віталій Скомаровський, майбутній ординарій Луцький, висвячений на єпископа кардиналом Мар'яном Яворським у Житомирській катедрі;
1992	- висвячений на священника єпископом Яном Ольшанським майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук;
1998	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив тимчасову дерев'яну каплицю Матері Божої Неустанної Допомоги у Бориславі на Львівщині;
2008	- єпископ Леон Малий консекрував новоспоруджений костел св. Архангела Михаїла у Хоросткові на Тернопільщині;
2014	- єпископ Леон Малий в костелі св. Мартина у Новому Місті на Львівщині освятив меморіальну таблицю на честь о. Яна Шетелі;
2022	- єпископ Броніслав Бернацький освятив відбудовану колону із Богородицею навпроти костелу Святого Духа у Дзигівці на Вінничині;

У 1881 році у присілку Августендор Молдавського Банила було освячено під титулом св. Мартина дерев'яну каплицю, якою став пристосований приватний будинок. Наприкінці XIX століття село разом із присілками Августендорф, Кошуя, Гільча, Мега, Лаврена і Дунавець налічувало понад 1200 католиків латинського обряду. Зрозуміло, що їм потрібний був інший, значно більший храм. Проте отримали вони його лише після заснування в Августендорфі 1904 року парафіяльної експозитури, яка охопила також присілки і Давідени (нині - Давидівка) (Центр і Зруб) із громадськими каплицями у переважно польських присілках Дунавець (св. Лаврентія) і Лаврена (Матері Божої Святого Скапулярію) (не збереглись). Її стали обслуговувати австрійські оо.-тринітарії.

Завдяки зусиллям душпастирів-тринітаріїв в Августендорфі вже 1907 року було споруджено муровані костел та монастир, а 1908 року новозбудований храм консекрували під старим титулом св. Мартина. 23 листопада 1911 року австрійський уряд санкціонував заснування тут самостійної парафії, яка на той час налічувала понад 2300-2400 вірян, проте у схематизмах Львівської архідієцезії аж до 1923 року продовжувала подаватись як експозитура. Від початку утворення 1904 року і, принаймні, до 1929 року її обслуговував спочатку експозит, а потім і адміністратор о. Атаназій Зоннтаг.

У міжвоєнний період парафія в Августендорфі нараховувала понад 3 тисячі вірних, додались каплиці у вже згаданих Давіденах-Центрі і Давіденах-Зрубі. Останній тринітарій 1940 року виїхав до Німеччини, до 1946 року парафією опікувався польський о.-паллотин Вітольд Гадзєвич. Зачинений після цього радянською владою храм використовувався як спортзал та навчальні приміщення інтернату для сиріт, розташованого у монастирі. Повернули святиню 1993 року. 9 липня 1994 року костел переосвятили після ремонту під титулом Пресвятої Трійці. 24 серпня 2003 року відбулось урочисте перенесення ікони Пресвятої Трійці із Старої Красношори - колишньої материнської парафії.