БУДЕНЕЦЬ. Каплиця Успіння (Внебовзяття) Пресвятої Діви Марії (1891). Чернівецька обл., Чернівецький р-н

59030 Буденець

Перша згадка про поселення на лівій притоці Малого Серету Будей датується у молдавському літописі 18 жовтня 1435 року. 1900 року тут проживало 1071 мешканців, у тому числі 954 румунів, 85 німців і 30 українців, нині село має понад 1300 осіб переважно румунського етнічного походження. До 2020 року входило до Сторожинецького району.

Католики латинського обряду села (німці, а також родина місцевих землевласників Волчинських) спочатку належали до парафії Семи Скорбот Матері Божої у Красній, яка пізніше називалась Альтгутою, а нині є Старою Красношорою. В середині XIX століття їх було лише два десятки. Від 1862 року у схематизмах Львівської архідієцезії згадується якась громадська каплиця в Буденці, в якій іноді проводились богослужіння.

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 16
1746	- заплакав кривавими сльозами образ Христа Розіп'ятого майбутнього санктуарію у Берездівцях на Львівщині;
1840	- архієпископ Франциск Піштек консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії (старий храм) у Кам'янці-Бузькій на Львівщині;
1861	- освячено костел св. Яна Непомуцького у Феліцієнталі (нині - Долинівка) на Львівщині;
1929	- архієпископ Болеслав Твардовський консекрував відремонтований костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1990	- о. Войцех Дажицький освятив повернений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Брацлаві на Вінничині;
1998	- інгрес ординарія Луцького єпископа Маркіяна Трофим'яка до Луцької катедри;
2009	- інгрес єпископа Мар’яна Бучека до Харківської катедри Успіння Пресвятої Діви Марії;
2015	- на подвір’ї храму св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті освячено пам’ятник о. Яношу Лінценболд, який працював тут у 1815-1857 роках та збудував сучасний костел;
2018	- єпископ Віталій Кривицький консекрував костел св. Софії у Суслах на Житомирщині;
Наступна дата: травень, 17
1725	- єпископ Стефан Рупневський консекрував новозбудований храм cв. Антонія Падуанського у Межирічах Корецьких на Рівненщині;
1827	- архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Пресвятої Трійці у Гримайлові на Тернопільщині;
1885	- інгрес до Львівськї архікатедри архієпископа-митрополита Северина Моравського;
1890	- єпископ Ян Пузина консекрував костел св. Еразма у Плотичі на Тернопільщині;
1910	- костел cв. Антонія Падуанського у Новоселівці (Гальбштаті) на Миколаївщині консекрував єпископ Йосиф Кесслер;
2009	- єпископ Мар'ян Бучек освятив хрест на місці майбутнього храму поблизу з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині; - єпископ Леон Малий передав каплиці св. Йосифа Більчевського у Чугуєві на Харківщині реліквії св. архієпископа Йосифа Більчевського;
2014	- урочисте введення до Луцької катедри призначеного ординарієм Луцької дієцезії єпископа Віталія Скомаровського;

Із 70-х років XIXст. спільнота римо-католиків Буденця, чисельність якої зросла до семи десятків, перейшла до новоствореної капеланії (пізніше - парафії св. Анни) у Сторожинці. І вже згадану каплицю схематизми стали подавати у її складі, але лише до 1881 року. А вперше наступна громадська каплиця у селі згадується 1892 року, як мурована та освячена 1891 року коштом баронеси Марії Мартини де Петріно, дружини власника (від 1854-1856 років) місцевого маєтку Олександра Фрайгерра де Петріно. Румунський шляхтич грецького (чи вірменського?) походження Олександр безумовно був православним (і хоронив його після смерті 1899 року православний священник, майбутній митрополит Буковини і Далмації о. Володимир Репта), проте його дружина Марія, швидше за все, мала німецьке католицьке походження. Звідси і турбота про місцеву німецьку католицьку спільноту, для якої і було споруджено храм, що замінив першу каплицю (можливо, у період 1881-1891 років була повністю перебудована стара каплиця).

Джерело фотознімка: januszgnat.smugmug.com

Окрім того, буденецька каплиця також виконувала функцію родинної усипальниці, де першою упокоїлась саме її фундаторка 1895 року, а 1899 року тут поховали теж і Олександра (пізніше - ще й інших членів сім'ї). Ймовірно, що храм був присвячений Успінню Пресвятої Діви Марії (принаймні, тут регулярно проводили святкові богослужіння саме 15 серпня). У другому - та першій половині третього десятиліть XX століття чисельність вірян становила близько восьми десятків, проте пізніше суттєво зменшилась, оскільки німці-католики під тиском румунської влади стали покидати село. В результаті, перед ІІсв. війною в каплиці лише раз на рік (15 серпня) відправляли Месу.

У 1994 році святиню у Буденці повернули католикам латинського обряду після десятиліть її занедбання, і в серпні цього ж року у ній після ремонту відправили перше богослужіння. Проте для небагатьох місцевих вірян Меси тут проводяться лише раз на місяць в період від травня по жовтень.